ЗСУ ведуть новий наступ у Курській області. Що там відбувається і який вплив вплине на війну?
Російські паблики сьогодні з ранку повідомляють, що спроби настання ЗСУ у Курській області РФ продовжуються з боку Рижівки (південний захід від Теткіно) та Іскрисківщини (з південного сходу). Також зберігається скупчення українських сил на північному фланзі, у селі Отруба, але там наступ ускладнюється річкою Сейм, яку ЗСУ поки що не форсували.
Телеграм-канали РФ стверджують, що прориву російського кордону зараз немає, всі атаки відбиваються. Зокрема, публікуються численні відео, як російські дрони вражають українську техніку у цьому районі.
Україна цю ситуацію не коментувала. В останньому зведенні Генштабу цього ранку ділянку не згадано. Хоча ГШУ заявляв про повітряний удар по Теткіному, який мав місце позавчора.
Теткіно перебуває у досить незручному для оборони росіянами становищі - фактично на виступі, що з трьох боків оточує українська територія. Зважаючи на все, саме тому цей район і вибрали ЗСУ для удару.
З іншого боку, ця вразливість давно відома російському командуванню, оскільки на район Теткіно вже здійснювалися спроби удару ЗСУ. Тому, ймовірно, заходів щодо зміцнення оборони на цій ділянці було вжито вже раніше.
З погляду перспектив розвитку ситуації обговорюються дві версії.
Перша - це розвідка боєм і найближчим часом ЗСУ підуть в атаку більшими силами, щоб знову створити плацдарм у Курській області.
Друга - у наступу не так військові, як інформаційно-політичні мотиви. А саме – взяти під контроль якусь частину російської території до 9 Травня, щоб перебити одну з головних нинішніх "переможних" ліній Кремля – заяви про "повне звільнення Курської області".
З цієї ж причини і для росіян не допустити прорив є важливим завданням.
Хто у підсумку свої завдання виконає, побачимо найближчими днями.
Наступ ЗСУ та просування росіян. У чому взаємозв'язок?
Якщо подивитися ситуацію на фронті, то бачимо картину, що українські війська зараз наступають на одній із дільниць (у Курській області в районі Теткіно), а на багатьох інших посилюють тиск росіяни.
При цьому ситуацію, коли наступ ЗСУ супроводжувався прискоренням просування армії РФ за останній рік, ми спостерігали вже кілька разів.
Так, у серпні 2024 року перекидання багатьох боєздатних українських підрозділів у Курську область призвело до прискорення наступу росіян на покровсько-курахівському напрямку, в ході якого вони відсунули фронт на десятки кілометрів на захід від Донецька.
У лютому 2025 року українське військово-політичне керівництво вирішило організувати контрнаступ на низці ділянок фронту. В основному на Донеччині (Покровськ, Торецьк і т.д.). Потік резервів у Курську область знизився, частина підрозділів було звідти перекинуто на Донбас. Підсумок - наприкінці лютого-початку березня ситуація для ЗСУ на Курському плацдармі різко погіршилася і він майже весь був втрачений. При цьому і на Донеччині серйозних поступів у ВСУ не було, хоча просування росіян там вдалося на деякий час загальмувати.
Настання ЗСУ у Білгородській області у квітні супроводжувалося прискоренням просування росіянам на низці інших ділянок фронту.
Як, коли і де відгукнеться нинішній наступ ЗСУ на Теткіне – поки що незрозуміло. Але є ризик, що якщо в бої там втягнуться великі сили ЗСУ, фронт просяде десь в іншому місці.
Причина такої ситуації – у специфіці наступальних дій в умовах масового використання дронів. Вони перетворюють будь-який наступ будь-якої з воюючих сторін на операцію з неминучими величезними втратами. Тому атаки вимагають великих сил і великих резервів, щоб здійснювати накати хвиля за хвилею. І досвід боїв останнього року показує, що резерви ЗСУ обмежені. Тому їхня концентрація в одному місці обертається проблемами на інших ділянках.
У росіян, судячи з того, що вони постійно наступають на різних напрямках, із резервами ситуація краща. Але незрозуміло, наскільки їх вистачить і як довго ще РФ зможе наймати достатньо новобранців, щоб перекривати втрати на фронті.
