Маневри Зеленського. Чому зірвалися переговори та що буде далі
Після вчорашньої заяви Трампа з критикою Зеленського став більш зрозумілим ланцюжок подій, який призвів до зриву переговорів у Лондоні.
Напередодні було вкинуто фейк у тому, що США нібито вимагають від України визнання анексії Криму (Трамп це вже спростував).
Джерело вкидання визначити не складно – це українська влада.
Судячи із публікацій у західних ЗМІ, саме з Києва і був злитий у медіа "мирний план Трампа", оскільки майже всі статті супроводжувалися коментарями анонімних українських чиновників.
Спочатку пройшла інформація, що в рамках мирного плану справді є пункт про визнання анексії Криму. Але не Україною, а американцями.
Проте статті останніх днів у західних медіа були виписані так, що допускали двояке трактування – як і те, що російський статус Крим хочуть визнати США, так і те, що Трамп цього вимагає від Зеленського. А дехто й прямо стверджував, що Вашингтон хоче, щоб Київ визнав анексію.
Сигнал різко посилив сам Зеленський, заявивши, що Україна ніколи не визнає анексію Криму. Це прозвучало так, наче хтось вимагає, щоб Київ її визнав.
І саме з такою інтерпретацією тема розійшлася як усередині України, так і у світі.
Що й викликало лють Трампа, який фактично прямо звинуватив Зеленського, що через фейкове вкидання про Крим зриває мирні переговори.
Менш зрозуміло – навіщо Зеленський це робить?
Американці вже фактично прямим текстом дають зрозуміти, що зрив переговорів призведе до припинення допомоги. І війна продовжиться, але вже за набагато гірших для України умов. А значить, і умови переговорів про припинення вогню в майбутньому будуть гіршими, ніж зараз. Про що прямим текстом сказав Трамп: "Зеленський може або зараз укласти мир, або за три роки втратить країну". Навіть якщо війна продовжиться, ніхто не може завадити Вашингтону вести і далі діалог з Москвою – скасувати санкції або навіть визнати анексію Криму.
Можливо, Банкова своїми маневрами намагається вплинути США, щоб змінили умови мирного плану. Наприклад – відмовилися від визнання анексії Криму, або прибрали заборону вступу до НАТО або дали гарантії безпеки Україні та європейським миротворцям. Однак реалізація кожного з пунктів означатиме фактичний провал переговорів з Росією, з якою, напевно, частина умов була проговорена заздалегідь. І тому американці на це навряд чи підуть.
Можливо, однак, що Банкова намагається домогтися від Вашингтона зрушень на інші теми, які в публічний простір поки не потрапили. Наприклад – щодо гарантій збереження Зеленського при владі після завершення війни. Або за гарантіями відсутності кримінального переслідування нинішніх керівників України за корупцію та інші порушення. Хоча об'єктивно важелів впливу у Києва на Вашингтон небагато. А точніше, є лише один важіль – відкликати згоду на припинення вогню. І, можливо, Зеленського до такого варіанта підштовхують супротивники Трампу на Заході. Однак це матиме катастрофічні наслідки для самої української влади (припинення американської допомоги, яку Європа не зможе замінити, погіршення ситуації на фронті, підрив довіри до будь-яких майбутніх заяв та обіцянок Зеленського).
Подальший перебіг подій визначать два ключові пункти. Перший - зустріч Вїткоффа та Путіна в Москві та реакція Кремля на мирний план Трампа. Якщо там буде відмова, то війна продовжиться, хоча при цьому немає впевненості в тому, що продовжиться і американська допомога Україні та Трамп не скаже щось на кшталт "обидві сторони не виявили доброї волі до миру, а тому ми виходимо із процесу". Щоправда, у такому разі навряд чи можна буде говорити про зняття санкцій з РФ або ж про визнання анексії Криму.
Якщо США та Кремль узгодять мирний план, то друге ключове питання – чи піде Україна на припинення вогню, чи відкличе свою згоду на нього в рамках тиску на Вашингтон. Як писалося вище, наслідки відмови будуть для Києва вкрай тяжкими. Чи ризикне на це піти Зеленський – побачимо найближчим часом.
