Навіщо Трамп запропонував Зеленському жорстку угоду щодо надр, яку порівнюють із репараціями?
Нова угода про надра виглядає як пропозиція, від якої слід відмовитись. Такий основний рефрен коментарів українських спікерів та західних ЗМІ щодо проекту угоди щодо розробки корисних копалин, запропонованої американцями Києву.
Воно справді вкрай жорстке щодо України, особливо якщо порівнювати з досить абстрактною угодою, підписання якої зірвалося 28 лютого через суперечку Володимира Зеленського з Дональдом Трампом у Білому домі.
Згідно з новим проектом, створюється фонд реконструкції під управлінням американців, куди передаватимуть доходи від розробки корисних копалин в Україні. Цей же фонд матиме право "першої ночі" на розробку родовищ і на здійснення нових інфраструктурних проектів.
При цьому американці до цього фонду не вносять жодної копійки. Їхнім внеском вважається вже надана Україні допомога США, яка фактично таким чином оформлюється заднім числом як кредит, хоча її й видавали у вигляді грантів.
"Виглядає, ніби Україна вела війну зі США, програла, була захоплена і тепер змушена виплачувати довічні репарації", - сказав Washington Post один із українських чиновників.
Реакція Зеленського на проект угоди також є негативною. Він заявив, що не визнаватиме вже надану Україні американську допомогу як кредит.
Виникає питання: навіщо Трамп запропонував жорсткий проект договору, який виглядає настільки підкреслено принизливо для Києва?
Обговорюється декілька версій.
1. Це стартова позиція для подальших торгів. Тобто Трамп спочатку просить багато, але потім, у процесі обговорення, готовий відступити, щоб отримати вигідну угоду, яка для США буде однаково кращою, ніж те, що передбачалося укласти в лютому. Чи вірна ця версія чи ні, стане зрозуміло вже зовсім скоро, виходячи з реакції Вашингтона на зустрічні пропозиції Києва.
2. Трамп має намір наполягати на підписанні договору у його нинішньому вигляді або у близькій до нього редакції, погоджуючись хіба що на мінімальні поступки. У такому разі перед Зеленським буде вибір: підписати договір, примусивши Верховну Раду до його ратифікації, що буде для нього рівносильним політичному самогубству, або відкинути його з ризиком отримати новий конфлікт із США та припинення будь-якої військової допомоги з боку Вашингтона. А можливо, і жорсткіші примусові заходи у вигляді санкцій та кримінальних справ проти найближчого оточення.
Поки Зеленський дає зрозуміти, що договір неприйнятний, але чи залишиться він на цій позиції й надалі, питання відкрите. Відповідь на нього, з одного боку, залежить від сили та форм примусу до підпису, які може застосувати Трамп щодо Зеленського (а також пряників, які він йому може дати або пообіцяти). З іншого боку – від готовності, можливостей та бажання Європи надати Києву в цій ситуації повну та максимальну підтримку, фактично ставши на його бік у протистоянні з Трампом.
Однак у тому, що позиція європейців буде саме такою, є певні сумніви (докладніше про це писали в окремому матеріалі ).
Зеленський, щоправда, може намагатися маневрувати чи зволікати. Або ж, наприклад, запропонувати підписати угоду з умовою, що вона набуде чинності з моменту підписання мирної угоди про завершення війни, яка невідома, коли буде.
Але не очевидно, що на це піде Трамп.
3. Пропозиція була висунута з розрахунку на те, що Зеленський від нього відмовиться. У такому випадку у Трампа з'являється привід припинити військову допомогу (або як мінімум не затверджувати нові її обсяги після того, як закінчиться зброя з пакетів, затверджених при Джо Байдені), зайняти більш жорстку позицію щодо України в рамках переговорного процесу про завершення війни, а також прискорити відновлення відносин з Україною, наприклад, відрегулювати цей процес з РФ, наприклад, відрегулювати цей процес від України.
Все це може сильно послабити переговорну позицію України, і згодом Зеленський може погодитись і на угоду про надра, і на значні поступки щодо умов мирних домовленостей із РФ. Або він буде змушений піти, щоб усі ці домовленості та угоди підписав хтось інший.
Втім, дана версія вірна, тільки якщо припустити, що Вашингтон вже вирішив у будь-якому випадку йти на масштабне відновлення відносин з РФ, а тому і пропонує Києву жорстку угоду з відмовою Зеленського, що заздалегідь прогнозується, її підписати для створення приводу почати рух за зазначеними вище напрямками.
Але, повторимося, чи Зеленський відмовиться підписувати угоду, поки з упевненістю сказати не можна. Імовірність відмови, безумовно, велика, але остаточне рішення залежатиме від сили аргументації Трампа та від позиції Європи.
