Посол США в Україні Бріджіт Брінк залишає свою посаду, що офіційно підтвердили у Державному департаменті США.
В принципі, їй уже час збирати валізи: Брінк була затверджена Сенатом на посаду посла у травні 2022 року і одразу приїхала до Києва, а відрядження в американських дипломатів зазвичай тривають два роки плюс один можливий додатковий. Але справа не лише у формальностях.
Як писала "Страна", Брінк - ставлениця Демпартії США, а точніше - екс-заступника держсекретаря США з політичних питань, одного з колишніх кураторів України у Вашингтоні Вікторії Нуланд. Після приходу республіканської адміністрації варто очікувати, що Брінк, як і інші креатури демократів у ключових посольствах, на своїй посаді не затримається.
На своїй посаді вона патронувала грантових активістів та політичних опонентів ОП, у тому числі з самої команди влади, чим сильно дратувала президента Володимира Зеленського, який навіть порушував питання про її звільнення у розмові з тодішнім держсекретарем Ентоні Блінкеном.
Що ворожість нікуди не поділася, говорить і гучний скандал через її пост про ракетний удар по Кривому Розі. Брінк не згадала, що ракета була російською, через що проти неї в Україні розгорнулася ціла кампанія, до якої приклала свою руку, судячи з непрямих ознак, і Банкова. При цьому Зеленський відкрито критикував американське посольство.
Втім, немає гарантій, що у нового посла (хоч би ким він був) будуть із Зеленським тепліші стосунки.
Незважаючи на зовнішні знаки поваги, які президент України останнім часом демонструє щодо Трампа, відносини між Києвом та Вашингтоном балансують на межі зриву.
Головна причина - угода з надр, яку Зеленський у запропонованому американцями вигляді підписувати не хоче, а США поки що поступатися не готові. Плюс до того, окрема проблема – з можливими мирними домовленостями. Якщо все ж таки Штатам і РФ вдасться дійти певних домовленостей і РФ погодиться на припинення вогню (що поки що далеко не факт), то наступним етапом стане вихід на підписання стійкої мирної угоди. І по ньому Трамп може мати свої вимоги до української влади (наприклад, Віткофф вже порушує питання про визнання російського статусу захоплених територій), які Київ виконати не захоче, що стане ще однією точкою напруженості.
Детальніше про причини відставки Брінк та перспективи україно-американських відносин, розбиралася "Страна".
Україна стала третьою
Ми повідомляли, що на брифінгу 10 квітня офіційний представник Держдепартаменту Теммі Брюс підтвердила раніше опубліковану інформацію про швидке звільнення посла США в Україні Бріджіт Брінк з посади.
"Посол Брінк очолювала посольство в Україні протягом трьох років, під час війни у ці три роки, [це] видатний вчинок, і ми бажаємо їй всього хорошого", - зазначила речник Держдепу. При цьому вона не уточнила, коли саме Брінк покине посаду.
2021-го, коли тільки пішли чутки про її призначення послом, мало хто звернув увагу на нюанс біографії кар'єрного дипломата Брінк.
Вона працювала в посольствах США тоді ще Югославії і Грузії якраз напередодні і під час воєн, що розгорілися в цих країнах - операції НАТО "Союзна сила" і війни в Південній Осетії відповідно. Україна виявилася третьою у списку Брінк. Хоча її призначення відбулося лише у травні 2022 року, коли посольство США в Україні, евакуйоване до Польщі ще до широкомасштабного вторгнення, відновило роботу у Києві. До цього моменту дипломатичним представництвом керувала тимчасова повірена у справах США в Україні Крістіна Квін.
"Велика" війна, однак, певною мірою призвела до зменшення посередницької ролі посла.
Військове, дипломатичне, фінансове співробітництво з Вашингтоном з лютого 2022-го здійснювалося в основному поверх посольства, яке взяло на себе звичні за мирним часом внутрішньополітичні питання, працюючи з чиновниками, політиками та грантовими активістами, також куруючи запущені раніше "антикорупційні" програми.
Однак у ОП на постійні з цього табору заклики "до реформ" та звинувачення у зростанні корупції реагували з великим роздратуванням.
Якогось моменту на Банковій стали вважати, що "атаки" активістів багато в чому інспіровані посольством США. А до посла стали надто часто заходити різні політики, у тому числі представники влади, які після цього почали поводитися, на думку оточення Зеленського, надто незалежно. Класичний приклад - віце-прем'єр Олександр Кубраков, який став частим гостем у Брінк, чим породив сумніви у своїй лояльності до Зеленського та був звільнений навесні минулого року.
Суперечності між Банковою та посольством зайшли настільки далеко, що, за даними джерел "Страни", під час чергового візиту тодішнього держсекретаря Ентоні Блінкена до Києва Зеленський висунув йому претензії щодо Брінк. Проте вона залишилася на посаді.
"Відносини були натягнуті. Працювати зі США намагалися на Банковій через її голову. І намагалися домогтися відставки посла, розраховуючи, що після її звільнення знизиться активність прозахідних активістів", - коментує "Страні" політолог Руслан Бортник.
Обрання Дональда Трампа, очевидно, позбавило Брінк твердої опори у Вашингтоні. Курс нового господаря Білого дому щодо війни в Україні разюче відрізнявся від того, що вів його попередник Джо Байден. Трамп заявив, що добиватиметься припинення воєнних дій між Україною та Росією. Брінк спробував підлаштуватися під обставини, що змінилися, що зустріло розуміння не у всіх у Києві.
"Після обрання президента Трампа, на превеликий жаль, вона опинилася, так би мовити, у дипломатичному шпагаті. І, звичайно, всіх трохи негативно здивувала її пост, який вона написала після катастрофічної зустрічі в Овальному кабінеті (сварки президентів Зеленського і Трампа, після якої Брінк перепублікувала повідомлення держсекретаря Марка Рубіо ) Я думаю, їй було дуже важко морально змиритися з тим, що позиція Вашингтона кардинально змінюється", - заявив в інтерв'ю Radio NV колишній заступник міністра закордонних справ, екс-заступник голови Адміністрації президента Костянтин Єлісєєв, знайомий з Брінк особисто.
Проте цілий вибух обурення викликав пост Брінк про криворізьку трагедію. Коментуючи цей удар, посол не уточнила, хто його завдав та закликала до закінчення війни.
У відповідь по соцмережах пішла хвиля звинувачень чи не в підіграванні Росії, причому тон задавали спікери, орієнтовані на Банкову. Сам Зеленський спочатку у своєму зверненні до народу акуратно заявив, що "неправильно та небезпечно замовчувати про те, що це Росія вбиває дітей балістикою". Брінк незабаром опублікувала іншу посаду із зазначенням на Росію. Після чого Зеленський на брифінгу заявив, що "навіть деякі наші близькі партнери побоялися сказати, чия це була ракета, що вона була російська".
"Але після відповідних наших сигналів мені здається, вони виправили ситуацію. Але повністю виправити не можна", - додав український президент.
Як уже говорилося вище, йде Брінк, майже повністю завершивши трирічне відрядження в Україну. На відміну від української практики, коли посол може затриматись у країні перебування на рік і більше, Держдеп найчастіше змінює послів у строк.
Єлісєєв вважає, що заміна Брінк логічна.
"Давайте не забуватимемо, що її призначила адміністрація Байдена. І цілком логічно, що зараз її заміна вкладається в загальну кон'юнктуру адміністрації Трампа, який зараз змінює послів у ключових країнах. Я думаю, дійшла черга і до України", - стверджує Єлісєєв.
Тим не менш, у західній пресі багато пишуть, що Брінк залишає посаду нібито під тиском з боку високопосадовців у республіканській адміністрації, які "поставили під сумнів її готовність підтримати їхню стратегію щодо України".
На брифінгу представника Держдепартаменту Теммі Брюс запитали про це, але вона відповіла, що нічого не знає про це.
Однак те, що до Брінк могли ставитися в Держдепі з недовірою, незважаючи на сигнали про лояльність нової адміністрації, що подаються нею, цілком очевидно.
Ще у березні виконавчий директор впливового серед республіканців журналу The American Conservative Курт Міллсосол написав, що Бріджіт Брінк є протеже колишнього заступника держсекретаря Вікторії Нуланд, пов'язана з Демократичною партією США і може бути причетна до теми захисту сина Байдена Хантера, який працював в українській компанії.
"За свою кар'єру Нуланд заслужила репутацію яструба з яструбів, працюючи помічником віце-президента Діка Чейні та прес-секретарем держсекретаря Гілларі Клінтон. Протягом кількох років, перш ніж стати послом, "Брінк була моїм заступником помічника секретаря по Україні", - сказала Вікторія Нуланд у розшифровці інтерв'ю з Комітетом у справах уряду внутрішньої безпеки Сенату. А деякі повідомлення української преси, дружньої адміністрації Байдена, вказують на те, що Нуланд, ймовірно, відіграла роль у отриманні Брінк посади посла в Україні. Нуланд і Брінк почали тісно співпрацювати по Україні десять років тому – під час президентства Обами. Як соратниця Нуланд, Брінк стала заступником помічника держсекретаря в Європейському бюро, відповідаючи за шість країн, включаючи Україну. У цей час Брінк підкорялася Нуланд і працювала з нею та іншими над формулюванням політики США щодо України", - йдеться в статті.
Автор також пише про можливу роль Брінк у спробі "згасити" скандал із роботою сина Байдена Хантера в компанії "Бурисма".
"Найнебезпечнішим і упередженим фактором для Брінк є її потенційний зв'язок з історією Хантера Байдена. На це вказують деякі співробітники в оновленому при Марко Рубіо Державному департаменті США. У 2014 році Хантер Байден увійшов до ради директорів Burisma Holdings, української газової компанії. На той час Burisma перебувала під слідством щодо її засновника Миколи Злочевського, колишнього міністра уряду України, якого звинувачують у корупції", – йдеться у статті.
Там нагадується, що Нуланд у 2016 році брала активну участь у звільненні генпрокурора України Шокіна, який розслідував справу "Бурисми". Публічно визнавав свою причетність до звільнення Шокіна та Байдена.
"Критики стверджують, що Байден намагався захистити свого сина цими діями. Існують підозри, що Брінк входила тоді у вузьке коло співробітників Держдепартаменту, які координували реакцію тодішньої адміністрації Обами на справу Burisma. І з урахуванням зміни тону (щодо української влади) заданого новою адміністрацією Трампа, який повною мірою проявився минулого тижня на зустрічі з Зеленським, багато хто запитує, чи переверне нова адміністрація сторінку минулого і чи не минув уже час Брінк", – йдеться у статті.
Посол Брінк вважається креатурою впливової демократки Вікторії Нуланд (праворуч). Фото: president.gov.ua
Хто стане змінником і коли на нього чекати
У Києві вважають, що новий американський посол з’явиться в Україні не скоро.
Єлісєєв прогнозує, що процес вибору кандидатури та її призначення затягнеться. Тому він припускає, що обов'язки посла візьме на себе якась тимчасова постать.
"Хоча за нинішніх умов для нас було б дуже важливо, щоб був посол, який має довіру та комунікацію якщо не прямо з президентом США, але хоча б із керівництвом адміністрації Трампа, щоб швидко вирішувати нагальні питання українсько-американських відносин", - прокоментував Єлісєєв Radio NV.
Крім того, з призначенням посла можуть бути процедурні труднощі, пов'язані з тим, що кандидатуру посла має затвердити Сенат.
"Оскільки профільному комітету Сенату і самому Сенату зараз трохи не до призначень послів, то після Бріджіт Брінк в.о. посла або з посольства призначать, або зі США надішлють. Власне у червні 2019 – червні 2022 (за офіційною версією до травня 2022-го – Ред.) спочатку тимчасовим повіреним був Вільям Тейлор, а потім (з січня 2020-го) Крістіна Квін. Тому що генерала у відставці Кіта Дейтона, хоч Дональд Трамп і висунув навесні 2020-го на посаду посла, але схвалення в Сенаті затяглося, а з обранням Байдена стало неактуальним. А потім Байдену було спочатку трохи не до того", - написав на своїй сторінці у Facebook головний консультант Національного інституту стратегічних досліджень Микола Бєлесков.
А ось нардеп Олексій Гончаренко вважає, що кандидатуру посла, по суті, визначить подальша політика США щодо України.
"Людину підбиратимуть під завдання, а не навпаки. Все зав'язано на переговорах з Росією. А там уже зрозуміло, що проблеми... Потрібно зрозуміти, для якого глобального завдання вибирати людину. Одна справа - посол у країні, що воює, а інша - в країні, яка відновлюється після війни", - каже парламентар.
Джерело в дипломатичних колах вважає, що кандидатура нового посла та його політика залежатиме, у тому числі й від того, як будуть йти два головні процеси в українсько-американських відносинах. Перше – підписання угоди про надра. Друге – мирне врегулювання.
"Причому питання угоди з надрах зараз навіть важливіше. З мирним врегулюванням все дуже незрозуміло. Там багато чого зав'язано на переговорах американців з Москвою, які поки невідомо як закінчаться і чи приведуть до згоди Путіна на припинення вогню. А ось надра - питання більш конкретне і близьке. І стосується воно виключно відносин США і України. І від того, чи погодиться Зеленський підписати угоду щодо надр, по-багатьом і залежатиме подальший курс американців щодо України. У тому числі, і за кандидатурою посла і за тими інструкціями, які він отримуватиме. Для Вашингтона угода ця зараз є вкрай важливою і наслідки зриву її підписання можуть мати дуже тяжкі наслідки для відносин США з українською владою", - говорить джерело.
Джерело, близьке до Офісу президента, підтверджує, що відносини між Вашингтоном і Києвом зараз стають знову дуже напруженими через розбіжності щодо угоди.
"Американці наполягають на своєму варіанті, Зеленський його підписувати не хоче. І, якщо не вдасться прийти до компромісів, і підписання зірветься, то відносини зі США можуть стати не менш напруженими, ніж після скандалу в Овальному кабінеті", - говорить джерело.
