У Непалі – маленькій гірській країні, затиснутій між Китаєм та Індією, спалахнули масові акції протесту, які перейшли у кровопролиття.
Почалося все 4 вересня, коли набуло чинності рішення влади країни закрити доступ до 26 найбільших соціальних мереж, включаючи Facebook, Instagram, X, YouTube, Reddit, оскільки вони не виконали вимог національного законодавства (TikTok, до речі, виконав і під заборону не потрапив).
Це викликало невдоволення молодих громадян країни (середній вік непальців - 25 років, а безробіття серед молоді на дуже високому рівні) і в тих же соціальних мережах активно обговорювали способи боротьби з нововведенням.
Одним із центрів обговорення став інстаграм-акаунт Z Generation Nepal, який стрімко набрав популярність.
Саме тут з'явилося повідомлення із закликом до молодих непальців вийти на акцію протесту під будівлю парламенту у столиці Непалу Катманду.
Мирну акцію назвати було складно: протестувальники майже відразу пішли на штурм парламенту, використовуючи саморобну зброю на зразок палиць, пляшок із запальною сумішшю. Щоб завадити цьому, поліція застосувала водомети та сльозогінний газ, а коли не допомогло і це, то в хід пішли спочатку гумові, а потім бойові кулі. Повідомляється принаймні про 19 загиблих і кілька сотень поранених.
Втім, придушити протести це не допомогло – на вулиці вийшли ще більше людей і контроль над більшою частиною території столиці владою було втрачено. Президент та інші високопосадовці були змушені евакуюватися в безпечніші райони країни.
На цьому тлі уряд пішов на поступки: міністр внутрішніх справ Рамеш Лекхак подав у відставку, взявши на себе відповідальність за жертви, а прем'єр заявив, що уряд відкликає заборону діяльності соцмереж.
Втім, було вже пізно: протестувальниками рухало вже не бажання досягти поступок, а жага до помсти, і протести продовжилися.
Вранці ситуація взагалі стала катастрофічною: деморалізована поліція вже майже не чинила опору протестувальникам, тим вдалося захопити та підпалити будівлі парламенту, Верховного суду та інші об'єкти.
Вже вдень уряд подав у відставку, а протести перейшли у погроми: за будівлею парламенту спалили резиденцію президента, а також будинки прем'єра та міністра внутрішніх справ. Самого міністра сильно побили, а його дружину і просто забили на смерть: її тіло, що обгоріло, пізніше знайшли на руїнах.
Протестувальники вже заявили, що влада в країні переходить до їхніх рук і анонсувала створення нових органів влади.
Проте чи встановлять контроль над країною насправді - питання поки що відкрите.
Президент Рам Чандра Паудел спростував чутки, що він подав у відставку.
При цьому з'явилася і "третя сила" - армія заявила, що управління державою вона бере на себе, так що в цілому Непал може чекати на двоє або навіть троєвладдя.
До подій 8-9 вересня влада в Непалі належала коаліції лівих партій: пропрезидентський "Непальський конгрес" дотримується соціал-демократичної ідеології, а прем'єр Кхадга Прасад Шарма Олі взагалі представляв маоїстську Комуністичну партію Непалу.
Тому не дивно, що у своїй зовнішній політиці влада Непалу орієнтувалася на комуністичний Китай, тоді як права опозиція на чолі з монархістською партією Rastriya Prajatantra Party виступала за зближення з спорідненою з релігійною та етнічною точкою зору Індією. Праві після подій 8 вересня закликали до відставки уряду, проте тон протестам задавали все-таки не вони і навряд чи стануть основними вигодонабувачами від того, що відбувається.
Хто ж стояв за "Революцією зумерів"?
Ключовою фігурою є Судан Гурунг, у минулому – відомий діджей та власник популярного нічного клубу. Різкий поворот у долі Судану Гурунга стався 2015 року, коли внаслідок землетрусу він втратив сина. Тоді-то Гурунг і зайнявся громадською діяльністю, заснувавши благодійну організацію Hami Nepal, яка набула великої популярності в Непалі: до 2024 року чисельність волонтерів руху перевищила 1600 осіб.
Приблизно з 2020 року Hami Nepal поступово розпочинає політичну діяльність: однією з перших стала акція "Enough is Enough", учасники якої вимагали прозорості у вжитті та проведенні антиковідних заходів, а в 2023–2024 Hami Nepal організувала кілька масових голодувань з вимогою реформувати систему освіти.
2025-го саме Hami Nepal стала ядром протесту, зокрема, саме з нею пов'язують інстаграм-аккаунт Z Generation Nepal, який координував протести.
Публічно підтримав протест музикант Бален Шах – ще один політик нової хвилі, який у 2022 році несподівано для багатьох переміг на виборах мера столиці Непалу Катманду. Бален Шах перебував в опозиції до влади країни, критикуючи їх за неефективність управління та корупцію. Сьогодні саме Балена Шаха називають найімовірнішим кандидатом на посаду керівника тимчасового уряду країни, а також фаворитом майбутніх президентських виборів.
Примітна і символіка протесту: Z Generation Nepal усвідомлено зробила ставку на школярів та студентів, закликавши людей віком від 27 років утриматися від участі у вуличних акціях 8 вересня. Щодо молодих людей, то їм рекомендували приходити у шкільній та студентській формі, брати з собою книги та інші подібні атрибути молодіжного життя.
Втім, буквально одразу почало обговорюватися й геополітичне підґрунтя подій.
Як уже говорилося вище, основні "мейнстрімні" партії Непалу орієнтувалися або на Китай, або на Індію, між якими останнім часом намітилося зближення та покращення відносин на ґрунті протистояння зі США. І ось тепер усі політики старої формації (як прокитайські, так і проіндійські) можуть бути (у разі, якщо протестувальники утримають владу) або викинуті з політичної сцени, або відтіснені на другий план, а їм на зміну прийдуть "нові люди", що скептично ставляться і до Китаю, і до Індії. поважає "Непал, а Індія" бачить у непальцях жебраків.
У таких умовах у Росії вже стала популярна версія, що у Непалі трапилася " інспірована Заходом кольорова революція ", щоб створити кордонах проблеми та Індії, і Китаю, і, можливо, і знову посварити обох.
Втім, поки що чітких свідчень такої теорії немає.
По-перше, той же Бален Шах, окрім Індії та Китаю, критикує також і Захід, і зокрема США: за його словами, американці "вимивають" з Непалу кращі уми, щоб з їхньою допомогою будувати свою країну, оскільки самі вони для цього "занадто ліниві".
Бален Шах активно протестував проти програми допомоги США федеральній системі Непалу, яка, за словами Балена Шаха, є замахом на суверенітет країни.
Що ж до Hami Nepal та її лідера Судану Гурунга, то хоча в місцевих та індійських медіа і зустрічалися твердження про те, що організація підтримується Держдепом США, жодних доказів на цей момент немає. Та й у риториці переможців "Революції зумерів" частіше звучать заклики до створення незалежної та самодостатньої держави, ніж твердження про необхідність копіювання західних моделей.
Однак, про що б спочатку не говорили лідери протестів, очевидно, що в невеликій, бідній, ізольованій від зовнішнього світу країні, затиснутій між Китаєм та Індією, важко буде реалізувати будь-які ідеї, якщо вони не спираються на підтримку Китаю, Індії або Заходу (хоча орієнтуватися на останній непальці, бути досить ризиковано).
Так чи інакше, але геополітичний вибір новим керівникам Непалу робити доведеться. І це може справді стати ще однією точкою напруженості, як усередині самої країни, так і в її відносинах із сусідами.
