Суд над групою відомих військових в Україні зненацька став помітною подією політичного життя країни.
Як повідомлялося, правоохоронні органи затримали кількох колишніх командирів частин та з'єднань на харківському напрямку, яких звинуватили у провалі оборони Харківської області під час російського наступу у травні 2024 року. Того ж дня відбулося затримання екс-командира 155-ї бригади "Ганна Київська", яка нещодавно опинилась у центрі скандалу із масового дезертирства. Судові процеси розпочалися вже наступного дня.
І відразу ж історія із затриманнями, незважаючи на військову специфіку, почала розігруватися політично. На захист одного із затриманих виступили екс-президент Петро Порошенко та його партія "Європейська солідарність". Там заявили, що влада серед військових шукає "стрілочників", щоб звалити всю провину за поразки на фронті, тоді як питати за те, що сталося, потрібно з самої себе.
Більше того, у політколах звертають увагу, що за подібних кримінальних справ нерідко виникає хоча б на рівні супутніх розмов ім'я екс-главкому ЗСУ Валерія Залужного. Тим більше, що щодо останнього ще з 2023 року ходять чутки про те, що його можуть притягнути до відповідальності за швидку втрату півдня України на початку вторгнення. Причому останнім часом ці чутки активізувалися на тлі розмов про спроби Банкової домовитися із Залужним про те, щоби він не йшов у президенти. І погрози кримінальних справ по фабулі цих чуток відіграють у процесі переконання екс-главкому не останню роль.
У той же час арешти офіцерів викликали вкрай неоднозначну реакцію в армійському середовищі. Деякі вищі офіцери відкрито виступили проти таких процесів, заявивши, що вони можуть підірвати бойовий дух та призвести до дезорганізації командування української армії.
Подробиці - у статті "Країни".
Суд відправив до СІЗО
Резонансна ситуація, про яку йдеться, виникла 20 січня. В офіційних повідомленнях Державного бюро розслідувань (ГБР) та СБУ йдеться, що в ході спільної операції було затримано колишнього командувача оперативно-тактичного угрупування військ "Харків" Юрія Галушкін, екс-командир 125-ї бригади ТрО Артура Горбенка та колишнього командира 415-го батальйону. 23-ї окремої механізованої бригади Ілля Лапін. Вказані офіцери "своїм недбалим ставленням до військової служби дозволили військам Російської Федерації захопити частину території Липецької сільської терробщини Харківського району. Також дії командирів призвели до втрат особового складу та озброєнь, зірвали заходи щодо оборони державного кордону в зоні їхньої відповідальності".
Як йдеться у повідомленні ДБР, затриманим оголосили про підозру у недбалому ставленні до військової служби, скоєної в умовах військового стану, що призвело до тяжких наслідків (ч. 4 ст. 425 Кримінального кодексу України). Колишній командир 415-го батальйон Лапін проходить ще й за статтею про самовільне залишення поля бою (ст. 429 КК України). Покарання за цими статтями – до 10 років позбавлення волі.
В іншій справі ДБР та СБУ затримали колишнього командира 155-ї механізованої бригади "Ганна Київська" Дмитра Рюмшина. Як повідомляла "Країна", із цього з'єднання, підготовкою якого займалася Франція, ще до вступу його в бій, масово дезертували військовослужбовці.
"Полковник (Рюмшин - Ред. ) протягом минулого року володів інформацією про СОЧ (Самовільне залишення частини, укр.абревіатура СЗЧ - Ред. ) у його бригаді. Командний склад військової частини доповідав йому про це не тільки усно, а й писав рапорти та повідомлення про факти вчинення підлеглими військовослужбовцями кримінальних правопорушень", - йдеться у повідомленні ДБР.
На думку слідчих, недбале ставлення колишнього комбрига до своїх обов'язків призвело до того, що бригада не змогла ефективно виконувати бойове завдання, престиж і авторитет як самої частини, так і ЗСУ "було підірвано", що призвело до "появи нових військових загроз національній безпеці України". ".
Рюмшину повідомили про підозру за статтею про бездіяльність військової влади в умовах воєнного стану, що спричинило значні збитки (ч. 4 ст. 426 КК України). Стаття передбачає покарання до 10 років позбавлення волі.
Судове засідання для офіцерів, які проходять у "харківській" справі, розтягнулося на два дні. Генерал-лейтенанта Горбенка взяли під варту із правом внесення застави 25 млн грн. Для бригадного генерала Галушкіна суд також обрав утримання під вартою, призначивши заставу 5 млн. грн.
Аналогічний запобіжний захід був обраний і для полковника Лапіна (про призначення застави не повідомлялося). Щодо полковника Рюмшина, то його заарештували, вказавши можливість застави 90 млн грн.
Порошенка, Безвугла та тінь Залужного
Політика відразу виявилася у разі генерала Галушкіна. Несподівано за колишнього командувача ОТГ "Харків" заступився екс-президент Порошенко. Він заявив, що влада намагається перекласти із себе відповідальність за невдачі у війні на військових.
"Мене обурив арешт бойового генерала, повного кавалера ордена Богдана Хмельницького Юрія Алимовича Галушкіна, якого добре знаю ще з оборони Києва взимку 2022 року. Це дуже схоже на пошук "стрілочників" замість справедливого покарання тих, хто "проср*л" підготовку до війни і Бойові офіцери в наручниках продовжує розкрадати державний бюджет. – це точно демотивує фронтових командирів. Це не додає нам стійкості, а ворог нікуди не подівся”, – написав у своєму Telegram-каналі Порошенко, запропонувавши внести заставу за Галушкіна. "Так само, як ми витягли із СІЗО генералів Марченка та Павловського", - уточнив екс-президент.
За генерала Галушкіна справді оперативно внесли заставу у 5 млн гривень (офіційно не називалося хто вніс). Але його знову затримали відразу після того, як він вийшов із СІЗО, пославшись на "нові факти, що з'явилися під час розслідування".
За екс-начальника Головного управління розвитку та супроводу матеріального забезпечення Збройних сил Дмитра Марченка, який проходив у справі про закупівлю неякісних бронежилетів у 2019 році, лідер "Євросолідарності" вніс основну частину застави у 20 млн грн. 2021-го структури Порошенка також зібрали 18 млн грн як заставу за колишнього заступника міністра оборони Ігоря Павловського, який підозрювався у продажу для ЗСУ неякісної військової техніки.
У властивій їй стилі "Євросолідарність" зараз розгорнула проти влади "викривальну кампанію" з приводу арештів генералів. Підтримала її парламентська фракція партії "Голос", яка у своїй заяві "рішуче" засудила "масове переслідування та дискредитацію військових з боку правоохоронних органів".
На боці звинувачення виявилося, що якраз не стала несподіванкою колишній член "оборонного" комітету Ради (і фракції "Слуги народу") та давній критик генералітету ЗСУ Мар'яна Безуглая (позафракційна).
Арешт "харківських" генералів вона назвала прецедентом.
"Перші пішли. Найупортіші. Сирський захищав їх півроку: і просив, і погрожував, і скаржився", - написала Безугла у своєму Telegram-каналі.
А партія Порошенка, за словами Безуглої, так завзято захищає заарештованих генералів, бо це його кадри.
"Порошенко свого часу роздавав генеральські звання "пачками", підняв того ж Сирського (главкому ВСУ - Ред. ) - і це після Дебальцевого, до речі, Зубанича (бригадний генерал, екс-заступник командувача об'єднаних сил - Ред. ) та ще багатьох. Створив собі агентуру серед лампасів", - стверджує Безугла.
Цікавіше, що ще в одному пості на тему Галушкіна вона стверджує, що того почав висувати екс-главком Залужний. А Безугла, як ми неодноразово писали, свого часу була однією з "торпед" проти Залужного, готуючи грунт для його звільнення. Безугла і тепер за зручної нагоди "проходиться" по колишньому командувачу, що деякі пов'язують із побоюваннями в команді влади з приводу великого електорального потенціалу Залужного. Втім, у справі "харківських" генералів ім'я екс-главкому поки що не звучало.
Але можна згадати ту ж гучну - так звану "херсонську" справу - про причини швидкого захоплення Росією значної частини півдня країни, в ході розслідування якого слідчі Залужного якраз навіть допитували, хоча процесуальних наслідків для нього це не мало.
Втім, нещодавно з багатьох ЗМІ пройшла інформація, що ВП не залишає спроб переконати нинішнього посла в Лондоні Залужного не конкурувати із Зеленським на виборах, а навпаки, допомогти президенту виграти кампанію. І нібито в цих розмовах звучать нагадування про небезпечні для екс-главкому кримінальні справи. Наші джерела кажуть, що Залужний поки не говорить ні "так", ні "ні" на пропозицію Банкової, що змушує її нервувати і справді шукати ефективний спосіб на нього вплинути.
Політолог Руслан Бортник сумнівається, що це буде справа "харківських" генералів.
"Теоретично, розкручуючи справу, можна туди вносити генералів одного за одним, поки потенційно через кілька етапів не вийти на Залужного. Виглядатиме це буде натягнуто", - коментує політолог "Країні".
За його словами, у випадках із харківським напрямком та бригадою "Ганна Київська" при владі важливіше інше завдання: вказати на крайнього у тяжкій ситуації на фронті. Але не на себе, а на військових.
"Через прорив російських військ під Харковом захоплена велика ділянка території Харківської області. Ситуація з бригадою "Анна Київська" також вимагала реакції, оскільки скандал через неї вийшов дуже гучний, судячи з мого спілкування з колегами із західних країн, "довгограючий "через те, що на її підготовку пішло майже мільярд євро". Однак погано, що подібні кримінальні справи провокують протиріччя між політичним керівництвом та вищим командним складом. Генерали, та й офіцерський корпус, дивлячись, як їхніх колег сьогодні тягають судами, розуміють, що трапилися невдачі у них, вони теж будуть крайніми. Багато хто вирішить, що краще до цього не доводити. І не виявлятимуть ініціативи, ризикуватимуть. Щодо Петра Порошенка, то він намагається показати себе своїм для генералітету, захисником і взяти нові політичні очки", - коментує політолог Бортник.
Джерело "Країни" у військових колах також вважає, що головною метою влади є прагнення пред'явити суспільству винних за невдачі на фронті в особі окремих офіцерів та генералів.
"Залужного до харківських подій травня 2024 року прив'язати не можна - він на той час ВСУ вже не командував. Проте влада створює сам прецедент, коли військових відправляють до суду. Причому не з тилових служб за крадіжку, а командирів армії, що діє, за те, що "погано" воювали". Під визначення "погано воювали" можна, за бажання, підвести будь-якого представника командування ЗСУ, включаючи Залужного, так що нинішня справа - це і йому сигнал також. до судів негативне, яке накладається на загальну тяжку атмосферу у військах", - каже джерело.
Деякі вищі офіцери про це висловлюються відкрито.
"Засудження командирів може підірвати моральний дух, створити атмосферу страху серед інших офіцерів і генералів. У результаті через побоювання кримінальної відповідальності за можливі помилки військові лідери можуть уникати рішучих дій, які так необхідні сьогодні. Це може знизити ініціативність і готовність брати на себе відповідальність у критичних ситуаціях. Тут необхідно пам'ятати, що війна – це сфера постійної невизначеності, хаос, де неможливо прорахувати все Наслідки, а помилки неминучі. Якщо ми будемо карати наших офіцерів за кожне помилкове рішення, це може спричинити ефект заморожування, коли командири будуть ухилятися від ініціативи, побоюючись наслідків. дій і тактика змінюються так швидко, що перемагатиме той, який швидше адаптується до нових умов, тобто той, який не боїться помилятися. По-друге, військовослужбовці можуть сприймати такі дії, як несправедливість. Це, у свою чергу, підриватиме довіру до системи правосуддя та політичного керівництва держави. По-третє, під час війни командири, лідери є ключовими фігурами і будь-які зміни чи усунення з посад можуть дестабілізувати командні ланцюги, особливо якщо немає кращих підготовлених замін, а з цим у нас точно зараз є проблема. Під час війни навіть навіть найкращі командири припускаються помилок. Помилки слід аналізувати, але покарання них має руйнувати армію. Після провалу операції в Сомалі 1993 року (битва в Могадішо) військове командування США не карало офіцерів. У той же час було проведено масштабний аналіз, внаслідок якого американці переглянули свої тактичні підходи до проведення спецоперацій. Це дозволило уникнути подібних прорахунків у майбутньому. Під час Першої світової війни британський генерал Дуглас Хейг був широко критикований за величезні втрати під час боїв на Соммі та Пашендейлі. Його звинувачували у використанні неефективних застарілих тактик, що коштувало життя сотням тисяч солдатів. Однак судового переслідування не було. Лише після війни уряд провів оцінку його дій і визнав, що деякі рішення, хоч і суперечливі, були єдино можливими в умовах тогочасної війни. Карати за прорахунки під час війни, особливо без глибокого аналізу – це ризикована стратегія, яка може послабити бойовий дух та командну ефективність", - пише генерал Сергій Собко, начальник штабу ОТУ "Луганськ".
