Аналізуємо підсумки 1297-го дня війни в Україні.
Ситуація на фронті
Армія РФ продовжує наступ у Дніпропетровській області, просуваючись відразу на чотирьох дільницях, повідомляє Deep State. Зокрема, росіяни зайшли до Новоселівки, Березового, майже захопили Маліївку та оточили Тернове.
Український військовий "Мучний" пише, що Тернове вже захоплено, і там встановлені російські прапори. Міноборони РФ сьогодні також заявило про захоплення Тернового.
За словами українського військового, росіяни також майже повністю захопили Новомиколаївку (залишкові бої йдуть у південно-західній частині села) та готуються до штурму Березового.
Тобто, як бачимо, росіяни активно просуваються на південному сході Дніпропетровської області, поступово просуваючись у тил до одного із ключових укріпрайонів у Запорізькій області у районі Гуляйполя.
До обстрілу. У Приморську Ленінградської області після атаки безпілотників спалахнули танкер та насосна станція. Приморськ є найбільшим нафтоналивним портом Фінської затоки та кінцевою точкою системи нафтопроводів.
<script async src="https://telegram.org/js/telegram-widget.js?22" data-telegram-post="stranaua/209909" data-width="100%" data-single></script>
За словами губернатора Дрозденка, відкрите горіння на судні та об'єкті було ліквідовано, загрози розливу нафтопродуктів немає, постраждалих також немає. За даними влади РФ, сили ППО над південним заходом області знищили 30 безпілотників. В аеропорту Пулково було введено план "Килим", у зв'язку з чим відбулися затримки та скасування рейсів.
Також учора увечері лунали вибухи у Смоленську. "Росатом" заявив про пошкодження дроном приміщень на АЕС - без загроз для енергоблоку та радіаційного фону.
Росія ж завдала удару по промзоні в Сумах, яку атакували безпілотники. Там була сильна пожежа та руйнування (на фото до матеріалу), є двоє загиблих.
Про що говорить реакція на дрони у Польщі
Дональд Трамп сьогодні вперше предметно прокоментував російські дрони у Польщі.
"Це могла бути помилка. Могла бути помилка. Але, незалежно від цього, я не радий нічому, що пов'язано з цією ситуацією. Але, сподіваюся, це закінчиться", - сказав Трамп. Пізніше він додав, що не буде нікого захищати в цій ситуації і вважає, що БПЛА не мали знаходитись поруч із польською територією.
При цьому міністр закордонних справ Польщі Сікорський, який прибув сьогодні в Україну, фактично полемізуючи з Трампом, заявив, що це була навмисна акція Москви (що в Росії заперечують).
Зазначимо, що після того, як 19 дронів залетіли в повітряний простір Польщі, і Варшава заявила у зв'язку з цим про акт агресії з боку Росії, прозвучало багато заяв (особливо багато в Україні) про те, що зараз для НАТО настає "година істини" - потрібно максимально жорстко відреагувати, вживши заходів військового характеру проти РФ.
Пропонувалися і конкретні ідеї, як Альянс може відреагувати. Наприклад - оголосити безпольотну зону над західною Україною, збиваючи там усі російські дрони та ракети.
Однак через кілька днів стало зрозуміло, що НАТО військовим шляхом реагувати не поспішає. Тим більше після того, як Трамп заявив, що могла мати місце помилка (тобто дрони влетіли до Польщі ненавмисно, що, нагадаємо, є однією з поширених версій, виходячи з якої дрони збили з маршруту українські системи РЕБ).
Втім, ще напередодні цієї реакції Трампа і в Україні, і в західних ЗМІ пішли потоком заяви та публікації про "початок кінця НАТО" - якщо альянс не зреагував жорстко на дрони в Польщі, то й потреби в ньому немає жодної - все одно своїх членів він не захищає.
Водночас, відповідь на запитання, чому НАТО не вживає заходів військового характеру проти РФ, очевидна ще з початку вторгнення в Україну.
Потенціал НАТО у звичайних озброєннях набагато більше російського. І тому єдиний вид війни, в якому РФ може на рівних протистояти Альянсу – це ядерна війна.
А значить, і ризик її початку, якщо НАТО атакує Росію дуже високий. Тому Альянс і не вступає безпосередньо у війну з РФ, хоча його армії, в умовах коли майже всі російські війська перебувають в Україні, могли легко захопити хоч Калінінград, хоч Санкт-Петербург.
Звичайно, це не означає, що НАТО не відповість Росії військовим шляхом, якщо армія РФ здійснить прямий напад на країни-члени Альянсу. Однак до такого явно не відноситься заліт до Польщі кількох десятків дронів-обманок з до кінця не встановлених причин (чи це було цілеспрямоване вторгнення, чи результат роботи українських систем РЕБ, що відхилили БПЛА від маршруту).
Іти через це на ризик ядерної війни, вживши заходів військового характеру проти РФ, було б повним божевіллям. А постійні заклики до таких заходів з боку української влади можуть зрештою зіграти проти Києва, оскільки дають додаткові аргументи тим силам на Заході, які звинувачують Зеленського у спробах втягнути Європу та США у третю світову війну.
При цьому прихильники "жорсткої відповіді" наводять ще один аргумент: якщо зараз "спустити" Росії атаку дронів, то далі на Польщу вже полетять ракети. На цю тему вчора висловився і Зеленський, порівнявши появу дронів у польському небі із російськими "зеленими чоловічками" у Криму. У тому сенсі, що це була "репетиція" і якщо зараз не зупинити Москву, вона піде далі.
На 100% не можна виключати ймовірність того, що дрони були запущені РФ. Наприклад, з метою "щекотати нерви" НАТО і натякнути, що війна може прийти і до них, а тому потрібно тиснути на Київ, щоб той прийняв російські умови. Або хоча б заборонити ЗСУ атакувати дронами енергооб'єкти в РФ.
Але чи означає це, що Москва готується до прямої атаки на НАТО? Навіщо Росії, яка зараз із граничною напругою сил воює в Україні, нападати на країни Альянсу, втягуючи їх у війну? Навіть підключення до війни однієї Польщі різко змінить баланс сил не на користь РФ і створить цілком реальну загрозу втрати Калінінградської області, де зараз залишилося зовсім небагато російських військ (значна частина перекинута в Україну). Відобразити цей напад Кремль може лише за допомогою ядерної зброї, з високим ризиком у відповідь ядерного удару НАТО.
Стратегія РФ з 2022 року полягала рівно у протилежному - не допустити прямої участі армій НАТО у війні, а також обмежити підтримку Заходу Україні, для чого з Москви і звучать постійно ядерні загрози (і ця стратегія цілком працює). Ознак того, що концепція у Кремлі змінилася поки що немає. Хоча є варіанти, при яких це може статися в майбутньому, але про них розповімо нижче.
Зеленський як одна з причин "дронової атаки" на Польщу назвав прагнення РФ спонукати НАТО направити основні ресурси ППО не Україні, а Польщі та іншим країнам східної Європи.
Така версія має право на існування, але вона не пов'язана з планами військового удару Росії по Альянсу.
Тепер про те, за яких умов такий удар можливий.
Ми вже писали, що у Москві вже давно окремі представники "партії війни" просувають тему організації "Карибської кризи 2.0". Тобто, підвести справу до прямого зіткнення Росії і НАТО після чого висунути Заходу ультиматум - і по Україні, і за загальним геополітичним розкладом, зважаючи на те, що перед загрозою ядерної війни Альянс "зіллється" і виконає всі вимоги Москви.
Концепція ця вкрай спірна і критикується багатьма у Росії, оскільки далеко ще не факт, що, піднявши настільки високо ставки, вдасться утримати ситуацію від початку реальної ядерної війни, яка закінчиться взаємним знищенням.
І Кремль досі цю концепцію також не підтримував. Тим більше, що зараз справи у РФ йдуть не так уже й погано, російська армія володіє ініціативою, економіка тримається, зберігаються перспективи розвитку переговорного процесу зі США в рамках якого, теоретично, Москва може досягти своєї мети і по Україні, і не тільки. Тобто, зараз, вдаватися до якихось радикальних кроків, провокуючи військовий конфлікт із Заходом, Москві сенсу немає.
Але ситуація може змінитися за трьох умов.
По-перше, якщо становище для Росії на фронті та всередині країни з якихось причин сильно погіршиться.
По-друге, якщо переговори щодо України та інших питань з Трампом остаточно зайдуть у глухий кут і відносини між Вашингтоном і Москвою знову стануть суто конфронтаційними. У такому разі Кремль може спробувати показати Вашингтону, що цей шлях загрожує ядерною війною.
По-третє, якщо різкі дії проти РФ здійснить НАТО. На Заході є "брати по розуму" російської "партії війни", які також доводять, що не треба боятися на загострення. І тому треба запроваджувати безпольотну зону, блокувати російські порти на Балтиці і навіть надіслати війська Альянсу в Україну. Поки що, однак, США та більшість країн Європи на такі радикальні кроки йти не готові. Але роботу в цьому напрямку західні "яструби" та українська влада ведуть активно. І, природно, історію з дронами в Польщі для просування своїх ідей вони використовують по-максимуму. Крім того, обговорюваний зараз Вашингтоном і ЄС початок тотальної торгової війни проти РФ шляхом блокади російського експорту через вторинні санкції (про що нижче) також може призвести до різкої ескалації у відносинах Росії та Заходу.
Поки що її вдається стримувати. Але що довше йде війна в Україні, то важче це робити. Нинішня війна – портал, через який людство може дійти до ядерної катастрофи. А тому його потрібно закрити якнайшвидше, завершивши війну.
Трамп та нові санкції
Трамп сьогодні заявив, що може запровадити щодо РФ мито, жорсткі санкції проти банків і вжити заходів щодо постачання її нафти. Президент США додав, що розчарований темпом українського врегулювання між сторонами зберігається "ненависть".
На запитання, чи залишився в нього терпець до Путіна, він відповів, що він "швидко вичерпується".
За його словами, коли Путін хотів мирного врегулювання в Україні, цього не хотів Зеленський. Потім Зеленський цього захотів, а Путін не хотів. Тепер же Зеленський, як і раніше, хоче, а що думає Путін невідомо.
На Заході сьогодні почали активно писати, що Штати згодні посилити тиск санкцій на Росію.
Європейські джерела заявили газеті Politico, що Європа спромоглася переконати Трампа в незацікавленості РФ у завершенні війни та необхідності чинити на неї більше тиску.
Під час низки дипломатичних візитів, що відбулися минулого тижня, високопосадовці США та Європи зустрічалися для обговорення нових фінансових обмежень і планів з перекриття постачання російської нафти і газу. У Вашингтон було направлено високопоставлену технічну групу ЄС для опрацювання деталей пропозицій, основні цілі яких, як повідомляють джерела, отримали "взаємну згоду".
"Трамп нарешті на нашому боці. Питання тепер у тому, як поєднати ці два підходи", - сказав один із дипломатів ЄС.
Один підхід - це мита, які адміністрація Трампа вважає за краще використовувати, але ЄС наполягає на іншому підході - введенні офіційних санкцій щодо компаній і фінансових установ, які співпрацюють з Москвою. У зв'язку з цим дипломати ЄС заявив, що очікують "гарячих дискусій" зі США, які інструменти за підсумком потрібно застосовувати.
При цьому газета Financial Times стверджує, що Трамп наполягає на європейському миті проти Китаю з Індією. Президент США, за інформацією газети, сьогодні зателефонує главам країн "Великої сімки" і запропонує їм запровадити такі тарифи у розмірі від 50 до 100%.
"США чинитимуть тиск на країни G7, щоб вони вдарили по Індії та Китаю різким підвищенням тарифів за купівлю російської нафти - у спробі змусити Москву розпочати мирні переговори з Україною, повідомили чотири особи, поінформовані про плани", - повідомляє видання.
Раніше аналогічний заклик пролунав від Трампа на адресу Євросоюзу. Тепер він хоче того ж не лише від ключових країн ЄС, а й від Британії, Японії та Канади.
"Ми ясно дали зрозуміти нашим союзникам щодо ЄС, що якщо вони серйозно налаштовані на припинення війни на своєму власному задньому дворі, вони повинні приєднатися до нас і запровадити значні тарифи, які будуть скасовані у день закінчення війни", - повідомили американські співрозмовники.
При цьому офіційні особи ЄС кажуть, що "запровадження таких високих тарифів щодо двох ключових торгових партнерів буде скрутним, враховуючи економічні наслідки та ймовірні заходи у відповідь з боку Пекіна" (про те, що Європа не має наміру вводити мита проти Китаю та Індії писали й інші західні ЗМІ).
Євросоюз до того ж сподівається укласти торговельну угоду з Нью-Делі протягом кількох тижнів. Тому Брюссель сподівається переконати США в тому, що він може домогтися аналогічного тиску на РФ за допомогою інших заходів - посилення санкцій проти російських виробників енергоносіїв та прискорення відмови країн ЄС від російських енергоносіїв (які купують Угорщина та Словаччина, у зв'язку з чим єврочиновники просять Трампа натиснути на ці країни).
Неясно також, чи погодиться на такі мита проти Індії з Китаєм та Канада, яка зараз намагається диверсифікувати свою економіку від США та розвиває торговельні відносини із зазначеними країнами.
ЄС раніше обговорював поетапну відмову від російської нафти та газу до січня 2028 року, а заборона на короткострокові контракти мала набути чинності з наступного року.
Ми вже аналізували, що вимоги Трампа до західних союзників обкласти високим митом найбільші економіки Глобального півдня може бути формою відмови від санкцій проти Росії. Оскільки з високою ймовірністю найбільші країни Заходу на такі мита не підуть, побоюючись негативних наслідків своїх економік.
З іншого боку, як випливає із заяв американських офіційних осіб, США мають намір витісняти російські енергоносії незалежно від того, чи погодиться РФ на припинення вогню чи ні.
Тому подібна глобальна торгова війна тарифів, якщо вона розпочнеться, ніяк не наблизить закінчення війни в Україні. Швидше навпаки - розрив торговельних зв'язків того ж Китаю та Заходу може підштовхнути Пекін до прямої військової підтримки Росії. Що різко змінити розклад сил в Україні на користь РФ.
Зі США, до речі, останніми днями прозвучало відразу кілька заяв про те, що вони мають намір витіснити зі світового ринку російські енергоносії.
Так, міністр енергетики США Крістофер Райт сказав, що Білий дім ставить за мету звести постачання російського газу до Європи до нуля і повністю замінити їх своїми енергоресурсами. А міністр торгівлі США Говард Лютнік заявив, що Вашингтон готовий врегулювати торгові розбіжності з Індією, як тільки вона припинить купувати російську нафту.
Ці заяви прямо суперечать двом найпоширенішим тезам про стратегію Трампа щодо Росії.
Перша теза - Трамп має намір укласти угоду з Кремлем щодо миру в Україні, спонукавши Путіна завершити війну, а натомість йому за це щось дати. Другий – Трамп має намір "відтягнути" Росію від Китаю.
Щодо першої тези, то, як видно з наведених вище заяв, витіснення російських енергоносіїв з європейського та індійського ринку взагалі ніяк не пов'язується з війною в Україні. Тобто - незалежно від того чи погодився Путін припинити вогонь чи ні, Вашингтон позначену стратегію загальносвітової блокади російського енергоекспорту має намір втілювати в життя. Насправді - це стратегія не угоди, а тотальної торгівельної війни США проти РФ. А значить, і основа для будь-яких серйозних домовленостей між Москвою та Вашингтоном відсутня. Тому що головне, що міг би дати в рамках угоди Трамп Путіну - це скасувати санкції США і натиснути на Європу, щоб вона скасувала свої обмеження (отже й відновила також закупівлю російських енергоносіїв). Але, як бачимо із заяв Лютвика та Райта, до планів США це не входить.
Що стосується Китаю, то очевидно, що домагаючись витіснення російських енергоносіїв з європейського та індійського ринків американці сприяють максимально сильному зближенню Москви з Пекіном, оскільки для РФ КНР стає фактично безальтернативним покупців головних експортних товарів (якщо Вашингтону вдасться їх витіснити). У той час як найочевидніший спосіб "відтягнути" Росію від Китаю та відновити відносини Заходу з нею – це повернути російські товари на західні ринки.
За таких вступних часів прогнозувати не "угоду" Путіна з Трампом, а різке посилення і посилення протистояння Росії та США. Причому, знову ж таки, незалежно від того, чи закінчиться війна в Україні, чи ні.
Втім, є варіант, що заяви "торгово-економічного" блоку адміністрації Трампа не відображають думки самого президента США, а є лише результатом лобістських зусиль американських нафтогазових компаній.
Також можливо, що це тактика тиску Вашингтона на Москву. І, якщо угоду щодо завершення війни в Україні буде укладено, то й санкції та інші обмеження на російський експорт буде знято.
Послаблення санкцій проти Мінська
Сьогодні у Білорусі, а також західних регіонах РФ розпочалися найбільші навчання "Захід-2025". З цього приводу Польща вже закрила кордони з Білоруссю та перекинула до своїх кордонів додаткові війська. У РФ кажуть, що вчення країн Заходу не загрожують.
Цікаво, що напередодні цих навчань відбувся черговий акт розрядки між Мінськом та Вашингтоном. До Білорусі до Лукашенка приїхав спецпредставник Трампа Джон Коул. Сторони домовилися про поновлення дипломатичних відносин - з поновленням роботи в Мінську американського посольства - а також зняття санкцій з авіакомпанії "Белавіа".
Це вже не перший візит до Білорусі емісарів Трампа – але саме цей став показовим, оскільки Штати справді зняли санкції з білоруських літаків.
Що, у свою чергу, дозволить РФ вирішити величезну проблему - закуповувати через "Белавіа" запчастини для "Боїнгів" вже російських авіакомпаній, зазначає видання "Грані".
Російський пасажирський авіапарк складається, зокрема, і з літаків "Боїнг". І відколи на РФ були накладені санкції, російські авіакомпанії не можуть їх повноцінно обслуговувати і ремонтувати. Доводиться розбирати одні літаки для того, щоб літали інші.
Тепер цю проблему може бути як мінімум частково вирішено.
Видання припускає, що США також зняли з Білорусі та інші санкції або обговорювали це. Наприклад, Лукашенко хотів би повернути на світовий ринок продукцію "Білоруськалія".
