10 років від дня вбивства Олеся Бузіни. Що зараз відбувається із розслідуванням його справи?
Сьогодні виповнюється десять років від дня вбивства українського письменника та журналіста Олеся Бузини. Його застрелили у Києві, біля під'їзду власного будинку 16 квітня 2015 року.
Бузіна виступав проти Майдану та війни на Донбасі, чим викликав сильне неприйняття у владі та в націоналістичних колах.
За два дні до вбивства особисті дані Бузини з'явилися на створеному за сприяння влади України сайті Миротворець. Їх опублікував якийсь користувач "404". А після вбивства на сторінці з'явилася позначка: "Агент "404" відзначився. За успішне виконання сьогоднішнього бойового завдання йому надано короткострокову відпустку".
Пізніше усі дані Бузини зникли із сайту. При цьому днем раніше, 15 квітня, у Києві застрелили ще одну людину, яка напередодні з'явилася на "Миротворці" - екс-нардепа з "Партії регіонів" Олега Калашнікова.
Тобто вбивство Бузини виглядало у цьому контексті як політичне. Однак спочатку влада активно просувала версію, що сліди злочину йдуть до Росії, звинувачуючи Кремль у спробі зробити з письменника сакральну жертву. Але вже в червні 2015 року цю версію було фактично дезавуйовано офіційним слідством: МВС оголосило про затримання двох підозрюваних у вбивстві - учасників ультраправої організації С14 Дениса Поліщука та Андрія Медведька. Вони і зараз є єдиними звинуваченими.
На першому етапі слідство велося досить активно. Було проведено ДНК-експертизу, яка, як заявляли правоохоронні органи, підтвердила приналежність Поліщуку та Медведька біологічних слідів на речах убивць. На підозрюваних вийшли через машину, яку використовували кілери.
Проте Медведько та Поліщук своєї провини не визнали, заявляючи, що у день вбивства їх взагалі не було у Києві. Слідство вважало, що це було зроблене заднім числом алібі. На їхню підтримку почали влаштовувати акції протесту і приблизно з кінця 2015 року розслідування загальмувалося. Медведька та Поліщука тоді ще у статусі підозрюваних відпустили на волю. І лише у 2018 році суд розпочав розгляд справи по суті.
При цьому ані замовників, ані організаторів убивства слідство не назвало.
Спочатку в матеріалах справи єдиним мотивом вбивства прокурори назвали особисту ідеологічну ворожість Поліщука та Медведька до Олеся Бузіни. Тобто вони діяли як би з власної ініціативи. Але вже тоді джерела у слідчій групі піддали цю версію сумніву, вважаючи, що підозрювані навряд чи вирішили самі піти на злочин.
У 2017 році "Страна" опублікувала ексклюзивну інформацію про те, що напередодні вбивства Бузини за Медведька велося зовнішнє спостереження, яке встановило підготовку С14 до якогось заходу за участю колишніх правоохоронців. Але звіти зовнішньої реклами щодо Медведька несподівано припинилися 8 квітня 2015 року – саме того дня, коли майбутні кілери вперше з'явилися для спостереження біля будинку Бузини на вулиці Дегтярівській у Києві.
"Є два варіанти, – говорило тоді джерело "Страни" у прокуратурі. – Або хтось дав команду припинити спостереження, або потім матеріали були вилучені зі справи. В обох випадках це вкрай підозріла ситуація, яка може вказувати на те, що хтось із силових структур був у курсі того, що готувався злочин".
Джерело також вказувало, що в поле зору зовнішньої реклами потрапив, за його відомостями, діючий співробітник СБУ. З ним зустрічався Медведько напередодні загибелі Бузини, але записи про це дивним чином не збереглися.
У 2017 році справа про замовників злочину таки була виділена в окреме провадження.
За словами адвоката сім'ї Бузини Артема Захарова, у 2020 році справу було передано до центрального апарату ГБР.
"Фактично там абсолютно нічого не відбувається. Всі наші клопотання ще на етапі досудового розслідування – з приводу перевірки версій, пошуку даних, допитів свідків, долучення матеріалів тощо – не закінчилися нічим. Клопотання формально задовольняють, а фактично розслідування саботують", - говорив в 2021 році Захаров "Страні".
Щодо суду над обвинуваченими у вбивстві, то тягнувся він дуже повільно. Засідання постійно переносилися, оголошувалися тривалі перерви, судді брали самовідведення. За роки розглядів із 25 томів матеріалів було розглянуто лише два.
Обвинувачені у вбивстві тим часом вели активну діяльність. Андрій Медведько відкрив кілька кав'ярень під брендом Ukrainian Military Coffee та увійшов до Громадської ради при НАБУ. Денис Поліщук обійняв посаду керівника робочої групи Мінветеранів щодо перевірки місць позбавлення волі.
Адвокат сім'ї Артем Захаров, який брав участь у процесі pro bono (тобто на безоплатній основі), повідомив "Країні", що зараз справа в суді практично не рухається.
"Процес стоїть на місці рівно в тому ж вигляді, що і на початку повномасштабної війни. Засідання призначаються, але не проводяться. За версією захисту, Медведько і Поліщук служать в армії, але офіційна інформація була тільки про Поліщука, причому річної давності. Що стосується Медведька, суд досі не отримав ніяких підтверджень, але досі не отримав ніяких підтверджень. не призначають, тому що обвинувачені не з'являються у залі суду. Ще 5 років тому я звернувся до ЄСПЛ за 2-ю статтею Європейської конвенції про права людини.
Мати Олеся Бузини Валентина Павлівна померла у березні 2025 року, так і не дочекавшись вердикту суду щодо вбивства її сина.
