Як американці 10 років тому "змоделювали" війну в Україні
На тлі заяв Трампа про прагнення завершити війну в Україні в соцмережах почали часто публікуватися сцени українсько-російських переговорів зі знятого у 2015 році другого сезону популярного американського серіалу "Мадам держсекретар". За сюжетом між Україною та Росією почалася війна, але, зрештою, за посередництва американців, було підписано мирну угоду, за якою на південному сході України створюється "автономна держава", де-факто підконтрольна Росії.
Відео ці поширюються, як правило, із коментарями такого плану: "американці передбачили війну ще 10 років тому, вони знали все вже тоді". Це враження підкріплюється і низкою збігів – один із представників України має прізвище Зелінський, прізвище міністра закордонних справ України Мельник (як і скандально відомого екс-посла України в Німеччині), а перша битва війни розгортається за Маріуполь.
Втім, насправді сюжет серіалу мало збігається з реальними подіями після початку повномасштабної війни в Україні. Швидше, він ґрунтується на збройному конфлікті, що вже розгорівся в момент знімання на Донбасі.
Однак, як мінімум, дві речі в серіалі з реальністю збігаються. По-перше, те, що конфлікт на Донбасі переріс у повномасштабну війну між Україною та Росією. По-друге, те, що одним з основних моментів, що визначають політику США щодо цієї війни став страх перед ядерним конфліктом з Росією.
Отже, у чому сюжет серіалу?
Колишній аналітик ЦРУ Елізабет Маккорд, призначена держсекретарем США, день і ніч, не покладаючи слухавки, розв'язує світові проблеми. І одна з найгостріших із них – українська.
На південному сході України за підтримки Росії сепаратисти ведуть боротьбу із центральним урядом. "Своїм прихованим вторгненням Москва розпалює у нас громадянську війну", - каже держсекретареві президент України Михайло Бозек.
США надають Києву підтримку, але здебільшого санкційну та моральну. На прохання Бозека дати зброю і прийняти в НАТО Вашингтон відповідає відмовою, а його наполегливість викликає дедалі більшу втому та роздратування в Білому домі.
У такій ситуації Бозек робить провокацію, щоб втягнути Вашингтон у конфлікт з Росією та отримати масштабну американську підтримку. Він організовує кібератаку на літак президента США, а потім передає американцям сфальсифіковану доказову базу, що це нібито зробили росіяни.
У відповідь США наносять кіберудар енергосистемою Москви, відключаючи від світла столицю РФ. Президент Росії, колишня фотомодель з Волгограда Марія Острова (щоб зайняти цю посаду вона вбила свого чоловіка-президента), перекриває нафто- та трубопроводи до Європи. Ситуація швидко розпалюється. Бозека приймають у Білому домі, президент США обіцяє йому повну підтримку.
Однак Маккорд з'ясовує, що насправді росіяни до атаки на літак не причетні, а все підлаштував Бозек. Останній у цьому зізнається. Але маховик протистояння вже запущено. Американці вводять над Україною безпольотну зону і збивають російські літаки (до речі, у реальній війні в Україні американці відмовилися вводити безпольотну зону і не збивають не лише літаки, а й ракети, заявляючи, що не хочуть безпосередньо брати участь у війні).
У відповідь російські війська готують атаку на Маріуполь, але американський шпигун у керівництві РФ "зливає" цю інформацію ЦРУ. Україна перекидає під Маріуполь усі сили та за допомогою американців відбиває наступ.
Проте Острова робить свій хід – оголошує, що атаку на літак президента США влаштував Бозек і тому кіберудар американців по Москві – це "неспровокована агресія". Європейські союзники по НАТО починають вагатися і вимагати від США початку переговорів. Це ж пропонує Маккорд, заявляючи, що в іншому випадку росіяни відправлять "мільйони солдатів" в Україну, загине багато людей і може початися Третя світова війна з загрозою переростання в ядерну.
Президент США погоджується з аргументами. Американці чинять жорсткий тиск на Київ і змушують українську владу піти на поступки Росії. Варіант мирного договору передбачає створення на південному сході України "автономної держави", зняття санкцій з РФ та відновлення постачання російських газу та нафти до Європи.
Проте Острова вимагає плюс ще й публічних вибачень від США за кібератаку на Москву і загрожує, якщо це не станеться, вийти з переговорного процесу і використати всі можливості у війні, включаючи ядерну зброю. У відповідь Маккорд погрожує їй, що буде оприлюднено інформацію про те, що вона вбила свого чоловіка-президента. За підсумками сторони приходять до згоди – договір підписується без вибачень від США, але у відповідь американці видають російським шпигуна, який попередив про атаку на Маріуполь. Шпигуна, якого курував та намагався врятувати чоловік Маккорд (він також розвідник), передають росіянам. Вони його потім убивають. Наступні муки совісті з цього приводу Маккорд, її чоловіка і президента США займають чималу частину однієї із серій фільму, але потім всі приходять до висновку, що потрібно просто жити й працювати далі.
Договір підписується і буквально одразу після цього підривають із гранатомета машину Острової. Вона гине. Відповідальність взяла українська організація радикальних націоналістів "Богатирі Києва" на чолі з Олегом Зелінським, яка оголосила досягнуті угоди "капітуляцією перед Росією" і заявила про намір їх зірвати. Світ знову стоїть на межі Третьої світової війни й в Білому домі наказують упіймати Зелінського. Американський спецназ захоплює його на заході України (при цьому в операції гине багато спецназівців). Вашингтон вимагає від Києва передати Зелінського Москві. Але українська влада не хоче цього робити, заявляючи, що він герой. Маккорд жорстко пресує міністра закордонних справ України Мельника, називаючи його "сучиним сином" та погрожуючи повним припиненням американської підтримки. Мельник зрештою погоджується, Зелінського видають Росії, Третю світову війну вдалось запобігти.
Серіал "Мадам держсекретар" почав зніматися у 2014 році. Другий сезон вийшов у 2015 році – якраз напередодні старту передвиборчої кампанії у США. І спостерігачі його розцінили як піар-проект Хілларі Клінтон, яка раніше була держсекретарем США і збиралася балотуватися в президенти від Демпартії.
Однак, як не парадоксально, багато моментів цього серіалу відображають уявлення про війну в Україні, які поширені серед трампістів.
Так, у фільмі Росію спровокували на війну дії України та США. Трампісти, та й сам Трамп, також часто заявляють, що Росія була "спровокована" до вторгнення планами адміністрації Байдена та Києва щодо інтеграції України до НАТО. У фільмі Україна намагається спровокувати пряме зіткнення США та Росії. Багато трампістів також стверджують, що Київ "хоче втягнути Штати у війну з Росією". У серіалі американці постійно жорстко "нагинають" керівників України. Трампісти також вважають, що Вашингтон повинен "нагнути" Зеленського, щоб змусити його завершити війну та укласти вигідну США угоду з надр. Та й риторика Трампа на адресу президента України минулого тижня була приблизно такою самою за формою та тональністю, як і тиск Вашингтона на українську владу в серіалі.
Загалом, за іронією долі, серіал, який мав просувати Хілларі Клінтон на виборах президента у 2016 році, зараз виглядає майже як маніфест "нової української політики" Трампа, який переміг Клінтон на тих виборах.
