Аналізуємо підсумки 1072-го дня війни в Україні.
Ситуація на фронті
У російських військ великий поступ у південній частині Часового Яру. Про це свідчить мапа українського військового паблика Deep State.
Російські паблики вчора писали про просування своїх військ до мікрорайонів Шевченка та Цех №2. Це збігається з тим, що відображено на карті DS.
Також армія РФ просунулась у бік траси Запоріжжя - Курахове та на кількох ділянках на південь від Покровська, свідчить карта Deep State.
З боку Покровська війна чітко наближається до кордону на Дніпропетровщині. Вибухи чути вже на прикордонній стелі на Донеччині, що за 30 км від Покровська, говорить на відео український волонтер.
Також до Дніпропетровської області дедалі частіше почали долітати російські авіабомби. Неподалік лінії фронту вчора був удар по ліцею в селі Новопавлівка.
При цьому ближче до Дніпра був масштабний приліт під Синельниковим. Там постраждало підприємство, згоріла будівля ще одного ліцею, постраждала безліч інших будівель. Чим саме били – не повідомляється. У зведенні ЗСУ щодо збитків від дронів Синельникове не вказано. Нещодавно туди вже били ракетами залізничною інфраструктурою.
Загалом мешканців південно-східної частини Дніпропетровської області закликають евакуюватись через наближення до них фронту. "Якщо у вас є можливість виїхати з прифронтових територій, слід зробити це заздалегідь. Поки що офіційна евакуація з прифронтових громад не оголошена", - повідомляє голова ОВА. Влада обіцяє допомогти з виїздом та місця для проживання.
Також уночі дрони продовжували атакувати Ізмаїл на Одещині. Прильоти також зафіксовано у Чернігівській, Полтавській та Сумській областях. Там "уражені промислові підприємства, приватні та багатоквартирні будинки, автотранспорт".
У Сумах ударний БпЛА влетів у багатоповерхівку, загинуло шестеро людей, серед них дві сімейні пари.
Вранці був приліт центральною частиною Краматорська, паблики показали, що удар припав у тому числі на проїжджу частину. Постраждало вісім людей.
Були удари і по Росії. У Брянській області сталися вибухи та пожежа в районі Новозибкова. Попередньо метою атаки могла стати розподільна станція нафтопроводу "Дружба". Це вже не вперше, коли атакують транзитну нафтогазову інфраструктуру РФ. Україна атаки не підтверджувала.
Як на фронті гинуть американці
ЗСУ продовжують відчувати проблеми з обороною через брак особового складу, пише CNN. Це твердження телеканал ілюструє різким зростанням загиблих американців на війні в Україні.
За даними розслідування телеканалу, лише понад 20 американських добровольців зникли безвісти на передовій в Україні. За останні шість місяців тіла щонайменше п'ятьох не вдалося забрати з поля бою. У п'ятницю тіла двох було передано Росією до України.
Цифра зростає, тому що "іноземці терміново заповнюють проломи в ослабленій обороні країни".
Американець, що вижив, з позивним Реднек розповів, як двоє його співгромадян загинули під Покровськом наприкінці вересня в ході "місії з обмеженими шансами на успіх". Американці та українці мали підірвати міст біля Новогродівки, але їх атакував дрон. Бійці сказали командирам по рації, що відступатимуть, але отримали наказ продовжувати. Їм сказали, що евакуація неможлива найближчої доби. Українці також загинули у цій місії.
За словами Реднека, деякі офіцери ЗСУ давали іноземцям та українцям рівні завдання, інші ж "можуть продати тебе і вбити так само швидко». Він поклав провину за втрати у своїй бригаді на "поганого офіцера... який не бачив різниці між людьми. Це було м'ясо для м'ясорубки, і він просто посилав тих, кого міг упіймати».
Колишній радник Банкової Олексій Арестович сьогодні навів приклад, який демонструє проблеми із пополіннями.
"Одній бригаді (зі старих) дали поповнення - 21 людина (менше взводу). Для порівняння - у типовій бригаді 36 лінійних взводів, тобто бригаду, що бореться на найважчому напрямку, поповнили менше, ніж на тридцять шосту.
У такій інтенсивності, поповнення менше ніж на батальйон (650 людина), тобто. одну третину взагалі поповнення не вважається, бо не відновлює боєздатність цієї бригади з її втратами в 50 % особового складу від усіх видів втрат", - написав Арестович.
Далі, за його словами, досить швидко вибуло і новоприбуле скромне підкріплення.
"До бригади доїхали 12 (9 пішли до СЗЧ). Прибувши до бригади, втекло ще 3. Разом, 9. Шестеро пішло у відмову після отримання першого бойового завдання. Троє пішли на завдання - одна тисячна від складу бригади", - написав колишній радник. Офіс президента.
Десять днів Трампа та Україна
Сьогодні настав десятий день з моменту інавгурації Дональда Трампа. Що змінилося для України?
Якщо говорити про дії, то поки що було лише одне - хоча й глобального масштабу. На три місяці заморожено фінансову допомогу США українському уряду та цивільному сектору по лінії агентства USAID. У річному вирахуванні, це мільярди доларів. Також Штати, за даними американських ЗМІ, заблокували частину військової допомоги, хоча в Україні це й спростовують.
Це ознака того, що передвиборні заяви Трампа про неприпустимість високих витрат на Україну були не просто риторикою. І зниження цих витрат відбулося буквально з перших днів президентства. Для Києва це буквально тектонічне зміна - вперше США настільки масштабно зупиняють гранти Україні.
Крім того, це досить "поганий" натяк на те, що й інші види допомоги навряд чи вкотре збільшаться. А саме військові поставки, яких вимагає Зеленський, щоб продиктувати Росії "світ з позиції сили".
Крім того, знято з посад або відсторонено багатьох чиновників, які займалися Україною в Пентагоні та Держдепартаменті. Це також важливий показник того, що Трамп не спиратиметься, як у свій перший термін, на "напрацювання" колишніх адміністрацій у взаємодії з Києвом.
Загалом фон для обіцяного Трампом закінчення війни складається для українського керівництва поки що не дуже позитивно.
При цьому жодних публічно відомих дій на ниві врегулювання конфлікту нова адміністрація США поки що не зробила.
Незважаючи на неодноразові обіцянки Трампа "дуже скоро" і навіть "негайно" поговорити з Путіним і навіть зустрітися з ним, Кремль незмінно заявляє, що жодного запиту на розмову двох президентів із Вашингтона не надходило, хоча, як заявляє сам Путін, він до такої розмови готовий.
Паралельно Трамп почав загрожувати Росії санкціями та обваленням цін на нафту, якщо та не піде на угоду щодо України, хоча умови угоди Вашингтон офіційно не озвучував і Москві їх не пропонував. Зеленський же, як неодноразово заявляв президент США, вже "згоден" на зупинку війни (при цьому сам український президент регулярно заявляє, що прямо зараз війну зупиняти не можна і потрібно досягти вигіднішої позиції України як на полі бою, так і в частині західних повоєнних гарантій безпеки).
Тобто зовні ситуація з переговорами поки що не зрушила з мертвої точки. Хоча є й інші чинники, що змінилися.
Наприклад, із взаємними обстрілами. Вже давно Україна не завдає ударів західними далекобійними ракетами - останній такий випадок був підтверджений Росією 16 січня, коли ATACMS обстріляли Білгородську область. РФ же востаннє завдавала відносно великого ракетного удару по Україні 18 січня - по району Лук'янівки у Києві.
З того часу (і, відповідно, з дня інавгурації Трампа) не було ні ударів західним "дальнобоєм" з боку України - принаймні в публічну сферу така інформація не проривалася - ні масованих ракетних ударів від РФ.
Звичайно, паузи у великомасштабних ракетних обстрілах траплялися й раніше. Якщо взяти, наприклад, епізод із застосуванням "Горішника" 21 листопада (як заявляли в РФ - у відповідь на "дальнобій") - то Україна завдала нового удару ATACMS по Росії вже через п'ять днів - 25 листопада. Але потім була пауза до 11 грудня, коли американські ракети обстріляли Таганрог.
Тобто вже була більш ніж двотижнева перерва в обстрілах "дальнобоєм". Нинішня пауза наближається до цього терміну. Але якщо ця перерва затягнеться, то її можна буде теоретично пов'язати з підготовкою до переговорів. І небажанням її зривати як з боку Росії, так і США (у ЗМІ неодноразово з'являлася інформація, що цілі та саму можливість ударом "дальнобоєм" Україна має обов'язково узгоджувати з Пентагоном).
Паралельно РФ натякає США, що у разі відсутності переговорів чи результату на них війна може вийти за межі України.
Так можна трактувати розвиток подій після заяви американського журналіста Такера Карлсона, який повідомив, що адміністрація Байдена вивчала варіант убивства Путіна. Карлсон дав зрозуміти, що за цим міг стояти екс-держсекретар Блінкен, який "робив усе можливе, щоб прискорити війну між США та Росією" в останні місяці своєї каденції.
У відповідь речник Держдуми РФ Володін заявив, що спроба вбивства президента РФ створює загрозу початку ядерної війни.
"Ні Байден, ні Блінкен не спростували озвученого. Підготовка замаху на Путіна, саме обговорення цього - злочин. Найсерйозніша загроза глобальній безпеці. Прямий шлях до початку ядерної війни. Для всіх міжнародних інституцій це має стати підставою для розгляду", - написав Володін. Він нагадав про замахи на Трампа та Фіцо і заявив, що "обговорення наміру вбити Путіна треба сприймати всерйоз". Також Володін закликав "притягнути до відповідальності" Блінкена та Байдена.
Крім того, Держдума РФ направила до Конгресу США звернення з вимогою розслідувати сказане Карлсоном.
Навряд чи ця активність була погоджена з Кремлем. Не виключено, що в Росії намагаються нагадати Трампу про загрозу ядерної війни, щоб підштовхнути його до переговорів.
Загалом, як ми вже писали, Трамп стоїть перед вибором стратегії щодо України.
Перша з них просувається українською владою та західною "партією війни".
Вона говорить, що зараз не потрібно взагалі вести переговори з Путіним, а необхідно максимально посилити тиск на РФ як економічно, так і через збільшення постачання зброї.
У такому ж дусі витримані численні публікації західних ЗМІ, які пишуть, що російська економіка ось-ось полетить у прірву і потрібно ще трохи потиснути, щоб Росія впала і прийняла всі умови, що їй висуваються.
Також проводиться теза, що якщо зараз Трамп домовиться з Путіним про завершення війни на компромісних умовах, він виглядатиме слабаком, тож перш ніж сідати за стіл переговорів, Кремль слід сильно "притиснути". Ще один аргумент: посилення санкцій проти РФ вигідно американському нафтогазовому бізнесу, оскільки обмежує продажі на світовому ринку російської нафти і дозволить США зайняти нішу, що звільнилася.
Щоправда, на ці тези "партії війни" є контртези західної "партії світу", яка вважає, що час працює не на Україну і її та Заходу переговорна позиція лише погіршується, а щодо санкцій, то не очевидно, що вони знищать Росію. Мало того: продовження війни та посилення санкцій лише зміцнює зв'язки РФ та Китаю, а це суперечить основній лінії політики Трампа щодо протидії китайцям. Нарешті, посилення тиску РФ може збільшити ризик ескалації до прямої війни Росії та навіть обміну ядерними ударами.
Яку стратегію врешті-решт обере Трамп: найближчим часом розпочати переговори про завершення війни чи посилити тиск на РФ і лише потім про щось говорити з Путіним?
Зовні поки що справа виглядає так, що президент США йде другим шляхом посилення тиску: він не вступає в переговори з Путіним, а лише загрожує різними автомобілями. Якщо Трамп справді вирішив йти таким шляхом, то початок переговорів може бути відстрочено як мінімум до середини березня. На той час набудуть чинності санкції проти російського нафтового сектора і стане зрозумілим, чи зможе Росія їх якось обійти, наскільки сильний вони завдадуть удару по економіці РФ, а також чи є перспективи домовленостей з ОПЕК щодо зниження ціни на нафту.
Чи велика ймовірність, що Трамп таки вирішить найближчим часом розпочати переговори про завершення війни? Як ми вже писали вище певні опосередковані ознаки цього є.
Також звертає на себе увагу, що останніми днями Путін зробив кілька заяв про те, яким він бачить формат переговорів про завершення війни, вимагає відмінити указ президента України про заборону контактів з ним (за його словами, від Києва того ж вимагають США) і сказав Зеленський може брати участь у переговорах, але не може підписувати жодних угод, оскільки він, на думку президента РФ, нелегітимний і підписати їх має хтось інший.
Проте все це ще не свідчить про те, що переговори розпочнуться найближчим часом.
Щодо зупинки американської грантової допомоги Україні, яка йде через USAID, то цей захід стосується не лише України, а й усіх інших країн, крім Ізраїлю та Єгипту. Тобто це явно не якийсь цільовий удар саме по українській владі.
Хоча дуже тривожним дзвінком для Києва є те, що Україну не внесли до країн, яким допомога зберігається, а також те, що досі нічого невідомо про підготовку Конгресом США голосувань про нові пакети фінансової та військової підтримки для країни.
Це вказує на ймовірність того, що Трамп, переконавшись у складності завдання завершення війни, а також зіткнувшись із серйознішими проблемами на інших напрямках, може вибрати "третій шлях": вмити руки та "забути" про Україну, переключивши свою увагу на щось. інше. Тобто взагалі припинити спроби організувати переговори про зупинення вогню, але не знімати санкції з РФ і не відновлювати і не продовжувати допомогу Україні. Якщо ж і продовжувати постачання зброї, то лише за гроші, якщо їх заплатить Україна чи Європа.
Для Києва це буде найнебезпечніший варіант. Як зізнається сам Зеленський, без США Європа не потягне повноцінну допомогу Україні, особливо з урахуванням фінансових проблем, що наростають у ЄС.
Судити про те, який варіант вибрав Трамп, можна буде на початку переговорів із Путіним (або їхньою відсутністю), а також виходячи з підсумку домовленостей. Тобто від реакції Путіна на те, що йому скаже Трамп – чи знайдуться у сторін якісь точки дотику.
Відстрочка для обмежено придатних
Учора нардеп Гончаренко повідомив, що термін повторного проходження ВВК для військовозобов'язаних українців, які раніше набули статусу обмежено придатних до служби в армії, планують продовжити до 5 червня.
Пізніше це підтвердила заступник голови ВП Верещук. Вона повідомила, що ТЦК та СП не штрафуватимуть і оголошуватимуть у розшук обмежено придатних до військової служби громадян, які не встигнуть повторно пройти військово-лікарську комісію до 5 лютого. Військкоматам надішлють відповідну директиву.
Вона розповіла про це за підсумками робочої наради з питань проходження ВЛК обмежено придатними особами. Як розповіла Верещук, на нараді вказали на необхідність терміново ухвалити законодавчі зміни, за якими:
- повторне проходження ВВК не є обов'язковим для осіб молодше 25 років і тих, хто належним чином визнаний особою з інвалідністю;
- дедлайн проходження ВЛК переноситься з 5 лютого на 5 червня, відповідний законопроект зареєстровано у Верховній Раді сьогодні за номером 12457.
- "Також домовилися, що до ухвалення вищевказаного закону ТЦК не застосовуватимуть штрафи до тих, хто не встигне пройти ВВК до 5 лютого, і не оголошуватимуть їх у розшук", - написала Верещук.
Тим часом джерело в ТЦК одного з обласних центрів повідомило "Країні", що більшість обмежено придатних, які зараз йдуть проходити ВВК, щоб встигнути в строк до 5 лютого, мають броню чи інші відстрочки від мобілізації. А багато хто з тих, хто відстрочок не має, йти туди бояться, бо підозрюють, що ВВК визнають їх цілком придатними, після чого їм випишуть бойовий порядок денний і відправлять на фронт.
Джерело підтвердило, що у багатьох випадках саме так і буде.
"Обмежено придатних по всій країні понад 1 мільйон. Звичайно, їх розглядають як важливий ресурс поповнення армії", - сказав співробітник ТЦК.
Для тих, хто боїться проходити ВВК, відстрочення покарання та продовження дедлайну до 5 червня буде гарною новиною.
За його джерелом, багато обмежено придатних зараз намагаються "вирішувати питання", щоб оформити собі інвалідність та визнання непридатними до служби. Також співробітники військкоматів пропонують корупційні схеми, зокрема записують громадян придатними за станом здоров'я лише до служби у тилу.
Втім, як сказало джерело, попит на таку послугу невеликий, оскільки досвід показує, що на подібні нюанси при розподілі мобілізованих між підрозділами зараз мало звертають уваги. Але навіть якщо пощастить потрапити до тилової частини, то це не гарантує, що незабаром не перекинуть на фронт. Як, наприклад, відбувається з військовими із ППО.
