Вбивство генерала Кириллова та його наслідки, нові заяви Трампа щодо України. Підсумки

Аналізуємо підсумки 1028 дня війни в Україні.

Ситуація на фронті

Війська РФ взяли Аннівку, ліквідувавши "мішок" на південь від Курахового, за який точилися бої останні тижні. Про це свідчить мапа військового паблика Deep State.

Нагадаємо, російські паблики, а також українські військові повідомляли про втрату Аннівки та ліквідацію "мішка" ще кілька днів тому.

Західні росіяни, як видно по карті Deep State, ще ближче підійшли до траси на Курахово із заходу. Вони вже менші, ніж за два кілометри від ключового села Константинополь.

З виходом на трасу в оточенні може виявитися все угрупування ЗСУ біля Курахового.

Північні росіяни знову просунулися під Покровськом, де напередодні контратакували ЗСУ. Вказано втрату територій у Шевченка та на південь від Піщаного, звідки на вихідних йшла українська контратака.

Військовий із позивним "Мучною" пише, що також росіяни просунулися на південь від Лісівки і намагаються зайти в Даченське.

Нагадаємо, українські військові та блогери писали, що контратака ЗСУ під Покровськом провалилася і завершилася серйозними втратами.

Західні ЗМІ пишуть про складне становище ЗСУ у Курській області. За даними The Economist, на них там чекає "похмуре Різдво".

Росіяни посилюють тиск, і у них "величезна перевага майже у всьому — у чисельності, артилерії, техніці. Вони ефективно чергують механізовані атаки з піхотними. Україна вже втратила приблизно половину територій, які раніше контролювала", - пише видання з посиланням на майора ЗСУ Івана Бакарева.

За його словами, проблеми почалися, коли наприкінці вересня елітні підрозділи ЗСУ були замінені менш досвідченими. Тепер росіяни намагаються оточити основні сили українців, атакуючи зі східного та західного флангів. "Всі підрозділи в Курській області перейшли до оборони", - каже Бакарєв.

Зеленський проте "рішуче налаштований утримати район як розмінну карту", тому "українці тримаються, хоча умови на поверхні (і під землею) стають дедалі важчими".

"Дощ, сльота, сніг, холод, бруд, жуки, черв'яки, щури та бомби, що планують", - говорить Руслан Мокрицький, сержант 95-ї десантно-штурмової бригади. Росіяни можуть скинути до 40 запланованих бомб на одну позицію за кілька годин. "Під Курском смерть завжди поруч; вона практично тримає тебе за руку".

Видання також публікує карту української присутності у Курській області. По ній видно, яку територію змогла відбити Росія (червоний і рожевий кольори).

Російські паблики заявляють, що армія РФ поступово просувається зараз відразу за декількома напрямками в Курській області.

Про те, що російські війська посилили свої наступальні дії, заявив сьогодні і головком ВСУ Сирський.

Дедалі більше свідчень того, що на Курській області почали воювати солдати з Північної Кореї. З'явилися перші кадри з їхньою ймовірною присутністю на передовій, а також у шпиталі.

Вбивство генерала Кириллова

Сьогодні вранці у Москві загинув командувач військ хімічного та радіацонного захисту Ігор Кирилов.

Генерал-лейтенанта було вбито за допомогою вибухівки, яку, за версією слідства, прикріпили до самокату біля під'їзду, де жив Кирилов. Вибух пролунав, коли командувач та його помічник виходили з під'їзду. Обидва загинули на місці. Момент вибуху знімала відеокамера, встановлена в автомобілі по сусідству. Пізніше запис сплив в українських медіа.

За добу до смерті СБУ оголосила Кирилову підозру щодо застосування в Україні хімічної зброї, забороненої конвенціями. Потім низка українських та західних ЗМІ повідомили з посиланням на власні джерела, що СБУ і стоїть за цим вбивством.

Офіційно спецслужба цього не спростовувала та не коментувала. При цьому радник глави Офісу президента Подоляк припустив, що мали місце "внутрішні розбирання". Однак у це віриться насилу - з огляду на такий "збіг" як оголошення Кирилову підозри менше ніж за добу до його вбивства.

У Росії відкрили справу за статтею "теракт". А заступник голови російської радбезу Медведєв пригрозив після цього ударами по українському керівництву аж до "знищення військово-політичного керівництва України".

Цей генерал досить велика російська постать, широко відома на міжнародному рівні. Він був головним речником РФ на тему американських біолабораторій в Україні. Крім того, Кирилов звинувачував Україну у застосуванні хімічної зброї на фронті та у виготовленні "брудної бомби".

2022 року він заявляв, що США використовують біолабораторії в Україні, щоб вивчати віруси, що передаються через комарів. Він заявляв, що у Києві вивчають способи інфікування комарів різними видами лихоманок для створення штучно спричинених епідемій. Україна та США заперечували ці та інші звинувачення РФ щодо біологічних дослідів.

Британців він звинувачував у "провокації" з отруєнням російського перебіжчика Скрипаля. До речі, Лондон на початку жовтня ввів проти генерала санкції - як і СБУ, звинувачуючи застосування хімзброї в Україні.

Втім, Ігор Кирилов ще з 2022 року і сам звинувачував ЗСУ у використанні токсичних речовин на фронті. І заявляв про "провокації", що готуються, з використанням бойових отруйних речовин.

У серпні цього року генерал заявляв, що Україна виготовила "брудну бомбу" - зброю, призначену для поширення радіації на певній території. Раніше про нібито готовність Києва застосувати таку бомбу заявляли й інші російські представники (наприклад, Шойгу). Україна розробку "брудної бомби" заперечувала.

Кирилов також звинувачував ЗСУ у використанні західної хімзброї - димових снарядів - у Суджі Курської області.

При цьому не можна сказати, що цей російський воєначальник мав якийсь вагомий вплив на війну в Україні. І його ліквідація, швидше за все, має інші цілі, ніж "вендетту". І тут привертають увагу два факти.

Перший - демонстративність, з якою Україна "засвітила" у подію роль СБУ. Другий – схожі замахи, яких останнім часом побільшало. Минулого тижня у Підмосков'ї застрелили конструктора крилатих ракет Шатського, а також намагалися підірвати конструктора "Іскандерів" Дев'ятова. Також нещодавно у Донецьку підірвали машину начальника Оленівської колони Євсюкова, який також загинув.

Тобто різко побільшало замахів, за якими, найімовірніше, стоїть Україна (офіційно своєї причетності Київ не підтверджував).

У зв'язку з цим у російському інфополі помітні два тренди щодо вбивства.

Перший, переважаючий - "відплата невідворотна", "відповімо на білий терор червоним терором", "пора вже дати максимально жорстку відповідь", "коли вже нарешті будуть удари по центрах прийняття рішень", "київський режим влаштовує терор у Москві тільки тому., що відчуває свою безкарність", "про які мирні переговори з цими терористами може взагалі йтиметься", "це доводить, що Росія має вести війну до повної капітуляції київського режиму, що знищити це "терористичне гніздо" і не погоджуватися на заморозку, яку пропонує Трамп" тощо.

Друга лінія не така помітна, але теж присутня. Вона трактує вбивство приблизно так: "це провокація української влади та західної "партії війни" з метою підштовхнути Росію до ескалації конфлікту, щоб унеможливити старт мирного процесу при Трампі і перекласти за це провину на Москву, оскільки сам Київ прямо суперечити Трампу не може ".

Ці лінії відбивають нехай і не дуже публічну, але важливу дискусію в суспільстві та елітах про те, як і на яких умовах Росії потрібно закінчити війну.

Незважаючи на те, що офіційна позиція Кремля незмінна – будь-які мирні угоди щодо України мають базуватися на "стамбульських угодах" (нейтральний статус України) та червневих вимогах Путіна (передача Росії всій території чотирьох областей, зняття санкцій тощо), насправді в Москві є думка (і вона має чимало прихильників в елітах РФ) про те, що і зупинка війни по лінії фронту (з фіксацією територіальних завоювань) плюс нейтральний статус України (що, за прогнозами, може запропонувати Трамп) дуже хороший варіант для РФ.

Прихильники цієї точки зору сприймають нинішню війну в Україні як пастку, в яку потрапила РФ і яку вороги Росії використовують для її ослаблення та виснаження. Вони вважають, що довга війна створює величезні ризики і невідомо, скільки ще може протриматися економіка в таких стресових умовах. Поки що вона тримається непогано, але кожна система має межу міцності. І якщо з цієї пастки вдасться вислизнути найближчим часом, та ще й із фіксацією контролю над завойованими територіями та нейтрального статусу України, то це будуть не просто прийнятні, а цілком почесні та навіть переможні для Росії умови світу.

Є й інша точка зору, яка збігається з офіційною (воюємо до прийняття Україною та Заходом умов Путіна) або навіть жорсткішою від неї (воюємо, поки Київ не захопимо). Тому що "перемога близька і Україна ось-ось звалиться".

Але, зрештою, все залежатиме від позиції самого Путіна. Популярність у суспільстві та в елітах ідеї якнайшвидшого закінчення війни, а також повний контроль Кремля над внутрішньополітичною ситуацією дозволяє президенту РФ прийняти без будь-яких важких наслідків для міцності своєї влади рішення щодо закінчення війни в Україні по лінії фронту, якщо така пропозиція надійде від України та Заходу.

Але яка насправді позиція буде у Путіна в такому разі – йдуть різні сигнали.

Також не факт, що Трамп взагалі запропонує РФ якісь компромісні варіанти якнайшвидшого закінчення війни. Тому що українська влада та впливова "партія війни" на Заході (впливова, в тому числі, і серед республіканців) виступають проти цього, також сприймаючи війну як пастку, в яку потрапила РФ і з якої її так просто випускати не можна. На Заході та в оточенні Трампа є і своя "партія світу", яка вважає, що затягування війни створює великі ризики (економічні проблеми, загроза ядерного конфлікту) і для західних країн, не кажучи вже про Україну. А тому її треба якнайшвидше закінчувати.

Чим закінчиться боротьба цих двох партій і на Заході, і в Росії, поки що точно сказати не можна. Тим більше, що до інавгурації Трампа залишається понад місяць. І до цього моменту може статися ще чимало спроб "висадити в повітря" ситуацію.

Нові заяви Трампа

Вчора ввечері республіканець зробив кілька нових знакових заяв щодо України.

Він повторив свою позицію щодо необхідності якнайшвидшого укладання миру в Україні через велику кількість жертв і руйнувань. І заявив, що вже "завзято працює" над припиненням конфлікту, досягнувши "невеликого прогресу".

За словами Трампа, він хоче розпочати переговори з Путіним та Зеленським. І вже отримав сигнали від Києва щодо прагнення досягти врегулювання. При цьому республіканець заявив, що Зеленський та Путін мають готуватися до укладання угоди щодо завершення війни.

На запитання, чи має Україна поступитися Росією частиною своєї території, Трамп відповів, що скаже про після своєї першої зустрічі з лідерами України та Росії. Однак додав, що "там (на захоплених РФ територіях – Ред. ) немає жодної будівлі і люди не повернуться туди". За словами обраного президента США, на відновлення зруйнованих українських міст може піти 100 років.

Характерно прозвучала Трампа одна деталь, пов'язана з українським президентом. На запитання, чи запрошував він Зеленського на інавгурацію, обраний президент США відповів: "Ні. Але якщо б він хотів приїхати, я б його прийняв. Я його не запрошував".

Тобто, судячи з тону відповіді, Трамп досі не запрошує Зеленського на інавгурацію. І готовий його ухвалити, тільки якщо український президент попроситься сам. Це досить показовий момент з погляду особистісного ставлення Трампа до українського керівництва та заяв останнього про те, що у них із республіканцем добрі стосунки.

Тобто поки Трамп і далі продовжує підтверджувати свій курс на зупинку війни. І не робить заяв у дусі інших західних лідерів, які звинувачують Росію в агресії та підтримують Україну.

Те, що відносини Трампа з Банковою не можна назвати особливо теплими, є помітним і за заявами з України. Київ усіляко дає зрозуміти, що проти переговорів. Принаймні на даному етапі та на умовах, які пропонує Трамп (зупинити війну по лінії фронту).

"Реальні переговори про стійкий світ розпочнуться лише тоді, коли у ворога не залишиться ресурсів продовжувати війну, тому попереду неймовірно велика робота", - заявив сьогодні голова Офісу президента Єрмак на засіданні Конгресу місцевої та регіональної влади у Львові.

Його радник Подоляк також сьогодні заявив, що "немає можливості вести переговори", оскільки "позиції сторін абсолютно непорівнянні". За його словами, Київ готовий обговорювати зараз лише питання гарантій безпеки на основі дотримання територіальної цілісності України (тобто – знову тема кордонів 1991 року).

"Про що переговори? Про міжнародне право – будь ласка. Про недоторканність територій – будь ласка. Про гарантії безпеки, наприклад, колективну архітектуру безпеки України як члена Альянсу – будь ласка. Або інші формати гарантій безпеки, щоб чітко убезпечити територію не лише України, а взагалі країн східної групи від можливої експансії РФ на 3-4-му етапі - будь ласка", - заявив Подоляк.

Крім того, сьогодні Зеленський відкрито відкинув будь-яке посередництво прем'єра Угорщини Орбана - найближчої до Трампу людини в Європі.

"Прем'єр Орбан хоче якось так... Не вийде, я його не пущу і таких, як він. Нам потрібні прямі відносини зі США, ми сильна країна, ми це показали на полі бою. У когось у Європі є такий приклад сучасний? Ні в кого. У Орбана є така армія? засіданні Всеукраїнського Конгресу місцевої та регіональної влади у Львові.

Показово, що все це звучить одразу після поради Трампа Зеленському готуватися до укладання миру. І нових заяв обраного президента США щодо необхідності зупинення війни.

Тобто, посил з України йде досить чіткий - Київ залишається на колишніх позиціях, за якими війну слід закінчувати з "сильної позиції". Тобто спершу треба переламати нинішню тенденцію на фронті, де настає РФ. З огляду на те, що невідомо коли це станеться і чи станеться взагалі, переговори українське керівництво бачить у дальньому майбутньому.

Проте всі ці маневри українська влада може здійснювати доти, доки при владі в США перебуває нинішня американська адміністрація. Коли президентом стане Трамп і якщо він, на той час, залишиться на тій же позиції якнайшвидшого завершення війни і на це буде згоден Путін, то Києву буде вкрай важко проводити колишню лінію. Тим більше, що, в такому разі, і багато європейських країн, таких як Німеччина та Італія, наприклад, також, напевно, підтримають припинення вогню.

Тому, повторимося, ключове значення для подальшого перебігу подій матимуть рішення Вашингтона після інавгурації Трампа.