Загроза "катастрофи" під Курахове, перші кроки Трампа Україною, ключовий Курський плацдарм. Підсумки

Аналізуємо підсумки 990-го дня війни в Україні.

Ситуація на фронті

До кінця тижня під Кураховим намітилися дві загрозливі для ЗСУ тенденції.

Перша – закріплення російських сил у селі Сонцовка на північний захід від Курахового. Звідти менш як чотири кілометри до села Старі Терни, захоплення якого означатиме фактичне блокування міста із західного боку.

Крім того, як пише український військовий із позивним "Мучною", вихід на висоти на південь від Сонцовки ускладнить становище Курахового в цілому.

До Старих Тернів противник пробивається не лише з півночі, а й зі сходу, штурмуючи село Берестки.

Сьогодні стало відомо, що у Старих Тернах було підірвано дамбу Курахівського водосховища. Україна заявляє, що її знищили російські обстріли, щоб ускладнити логістику ЗСУ на захід від Курахового. Російські ж паблики стверджують, що підрив провели українські війська, щоб утруднити просування РФ по території, що затоплюється.

Одночасно зі сходу росіяни заходять на околиці Курахового, намагаються закріпитися та нагромадити сили.

Друга тенденція - спроби росіян "підрізати" український виступ на південний схід від Курахового. Наступ там розпочався днями і на даний момент росіяни захопили майже половину території "кишені".

Ситуація в районі населених пунктів Антонівка, Катеринівка та Єлизаветівка є найбільш небезпечною, вважає військовий паблік Deep State – оскільки створюється загроза тилам української оборони річкою Сухі Яли.

Саме в цю річку зараз уперся російський наступ із півдня в районі Трудового. Також сповільнилося просування РФ на захід - у Ясної Поляни та Максимівки, де вже кілька днів не було значних наступів. Російські військові паблики пов'язують це з необхідністю підтягнути резерви, а також з перекиданням на цей напрямок нових підрозділів ЗСУ.

Південний напрямок – у бік сіл Розлив та Константинополь – був і залишається потенційно найбільш загрозливим для України, оскільки може блокувати із заходу все Курахівське угруповання ЗСУ. З півдня в районі ключової траси оборонні зміцнення ЗСУ там "залишають бажати кращого", як пише військовий паблики Deep State.

Але, зважаючи на все, командування ЗСУ це розуміє, і туди зараз, як писалося вище, відправлено підкріплення.

Водночас ситуація залишається небезпечною для українських військ.

По-перше, траса з Курахового, якою постачається місто, вже знаходиться під прямим ударом ствольної артилерії РФ. До неї з півночі та півдня залишилося по 6 та 9 кілометрів відповідно (при дальності артилерії 25-30 км).

По-друге, прорив РФ на трасу - це скоріше питання часу з огляду на те, що до неї росіяни підходять з різних напрямків.

На думку українського військового експерта Костянтина Машовця, Курахівський виступ є "найближчим до ліквідації". А військовий паблік Deep State заявляє, що на Курахівському напрямку назріває катастрофа, оскільки росіянам вдається обходити місто з флангів, атакуючи з півночі, півдня та сходу, щоб перерізати основні дороги постачання.

"Втрата контролю над Кураховим залишається питанням часу. А якщо ще не взяти під контроль проблему з флангами, то незабаром вона перетвориться на чергову катастрофу", - резюмує DS.

Судячи з карти паблика, просування росіян під Курахове за останні десять днів справді йшло швидко.

Українські військові сьогодні повідомили про просування РФ на захід у бік Дніпропетровської області та на північний захід у бік Покровська - трасою від Селідово. Паралельно, за даними бійця "Мучного", оточені сусідні села Григорівка та Петрівка.

Курський феномен

Водночас є ділянка фронту, де українські війська не лише не відступають, а й проводять активні атакуючі дії.

Це Курська область.

Наприкінці минулого тижня там почався новий наступ росіян. Але, як визнають самі російські паблики, просувається воно з великими труднощами та втратами. Росіянам вдалося просунутися в районі Новоіванівки, а також до Великих Сорочинців неподалік Малої Локні, але розвинути успіх поки не виходить, а деякі підрозділи, як пишуть телеграм-канали, фактично опинилися в оточенні в результаті контратак ЗСУ.

Така ситуація, як заявляють і українські військові та експерти, і західні ЗМІ пов'язана з тим, що до Курської області пріоритетно відправляються резерви ЗСУ. Причому це найкращі підрозділи.

У Курській області Україна тримає більше військ, ніж на півдні Донбасу в Кураховому, пише іспанська газета El Pais з посиланням на українських військових. На російській території ЗСУ кожні 10 днів проводять ротації. Під Курахове ж – раз на 25 днів.

Відправлення резервів до Курської області на тлі різкого погіршення ситуації на Донбасі дедалі частіше в Україні викликає критику.

"Можливо, у наших лідерів є якийсь великий секретний план, інакше я не розумію, чому наші найкращі бригади знаходяться на Курщині, а наша оборона в Україні розвалюється", - цитує El País генерала Дмитра Марченка, який нещодавно звільнився з ЗСУ.

Проте все ж таки можна побачити певну логіку в тому, що українське військово-політичне керівництво хоче за будь-яку ціну утримати плацдарм у Курській області, а якщо вийде, то й розширити його. Навіть ціною втрати територій у Донецькій області, де резервів не вистачає.

З приходом нового президента США дедалі частіше говорять про переговори про закінчення війни (докладніше про це нижче). При цьому як базовий сценарій розглядається припинення вогню по лінії фронту. Однак, у такому разі, постає питання, що робити із зайнятою ЗСУ частиною Курської області. Залишати її під контролем України – надто велике приниження для Кремля, на яке він навряд чи піде. Тим більше, що Москва неодноразово заявляла, що жодних домовленостей з Києвом не укладатиме доти, доки українські війська залишаються в Курській області. Тим більше, що в РФ є і своя "партія війни", яка взагалі проти припинення вогню по лінії фронту і вимагає "воювати до переможного кінця". І наявність українських військ у Курській області дає їй додаткові аргументи, щоб зірвати домовленості про посвідчення війни.

У Києві також час від часу у публічній площині обговорюється варіант, що у разі переговорів про припинення вогню по лінії фронту Курську область можна "обмінювати" на частину захопленої росіянами української території. Наприклад – на Енергодар та Запорізьку АЕС. Однак і це для Кремля також буде "втратою обличчя". Особливо з огляду на те, що раніше Путін ставив умовою закінчення війни контроль взагалі над усією територією Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей.

Тобто наявність курського плацдарму, судячи з усього, розглядається українками владою, в очікуванні переговорів, як найважливіший козир, за допомогою якого можна буде або добитися від Москви хворобливих для неї поступок (передачі частини захоплених територій), або якщо РФ на поступки йти відмовиться взагалі зірвати будь-які домовленості про закінчення війни по лінії фронту.

Але, мабуть, це добре розуміють і в Кремлі, а тому, за даними західних розвідок, останнім часом посилюють своє курсове угруповання військ.

Газета The Washington Post пише, що РФ зібрала в Курській області 50-тисячне угруповання, до якого входять і північнокорейські війська.

Ця група готується до великого наступу, щоб очистити Курську область від ЗСУ. За її формування Росія не перекидала війська зі сходу Украни, "що дозволило Москві одночасно тиснути на кількох фронтах".

"Американські військові та розвідувальні чиновники стали песимістичнішими щодо спільних перспектив України, зазначивши, що Росія неухильно завойовувала позиції як у Курську, так і на сході України. За словами офіційних осіб, невдачі частково є результатом нездатності України вирішити критичні недоліки в чисельності військ ", - йдеться у статті.

А Forbes пише, що Москва планує прискорити витіснення ЗСУ з Курської області - на випадок, якщо Трамп запропонує заморожування війни по лінії фронту.

Наскільки реально для російської армії у найближчі місяці виконати це завдання? Поки, як писалося вище, ЗСУ у Курській області тримають оборону та контратакують. Туди постійно підтягуються українські резерви, що робить просування армії РФ вкрай важким завданням. Принаймні тими силами, які там є.

З іншого боку, площа Курського плацдарму – менше 500 квадратних кілометрів. Це приблизно як площа міста Дніпро. Причому там ВСУ не має суцільних потужних ліній укріплень, подібних до тих, що Росія вибудувала напередодні контрнаступу ЗСУ в Запорізькій області. З вересня росіяни вже змогли повернути значну частину плацдарму під контроль. Тому, за рахунок збільшення числа військ та їх вогневої підтримки, армія РФ рано чи пізно, теоретично, може повністю видавити українські війська за кордон. Щоправда, можливо, для цього доведеться перекинути війська з інших дільниць фронту, уповільнюючи наступ. Але якщо питання про переговори про закінчення війни справді стане реальністю, то Курськ стане однозначно пріоритетним напрямком і за ціною там не постоять.

До обстрілу.

У Кривому Розі сьогодні був сильний приліт п'ятиповерхівкою. 12 людей постраждали, але розбір завалів ще триває, і голова міської адміністрації Вілкул попередив, що слід очікувати загиблих.

У Запоріжжі 22 особи постраждали від нічного прильоту авіабомб містом. Є загиблий

П'ятеро людей загинули в Миколаєві після атаки безпілотників. "Шахеди" потрапили до багатоповерхівки та приватних будинків. В одному з таких будинків загинуло четверо людей - троє жінок та чоловік. Ще одна людина загинула у багатоповерхівці.

Сьогодні Росія вперше за довгий час підняла у небо стратегічні бомбардувальники – за різними даними, від 8 до 13 машин. З району Каспію вони зробили пускові маневри, але обстрілу не було - мав місце, зважаючи на все, імітаційний пуск.

Одночасно в небо піднялися три носії "Кинджалів" - літака МіГ-31К. Вони також не завдавали ударів. Тобто проводилися навчання.

Проте в Україні превентивно запровадили аварійні відключення світла – у Києві, Київській, Дніпропетровській, Одеській, Харківській, Кіровоградській та Донецькій областях (до питання, чи очікувати найближчим часом удару по українській енергетиці, ми повернемося нижче).

Відмова від Помпео та созвон Трампа з Путіним

Наприкінці минулого тижня відбулося кілька важливих подій, які можуть визначити політику Трампа щодо України.

У суботу обраний президент офіційно відмовився брати до своєї майбутньої адміністрації колишнього держсекретаря Майка Помпео та екс-посла США в ООН Ніккі Хейлі (обидва обіймали ці посади в перший термін президентства Трампа).

І Помпео, і Хейлі виступали за жорстоку лінію щодо Росії, за збільшення військової допомоги Україні та проти планів зупинення війни по лінії фронту.

Особливо активно у сенсі діяв Помпео. У липні він запропонував "план дій для Трампа", який мав на увазі зняття обмежень на допомогу Україні та різке посилення санкцій проти Росії. При цьому з боку радників Трампа виходили тоді (як і зараз) інші сигнали – про готовність заморозки війни лінією фронту з відмовою у вступі Києва до НАТО.

А після перемоги республіканця на виборах пройшла чутка, що Помпео може стати міністром оборони США. Газета Wall Street Journal повідомила, що пропозиції Помпео щодо посилення військової та фінансової підтримки Києва є одним із сценаріїв, які розглядає обраний президент.

Але, як бачимо, Трамп ці чутки офіційно спростував. Що важливо з погляду політики майбутнього президента щодо України.

По-перше, Майк Помпео був одним із найвідоміших представників "партії війни" всередині республіканців, яка виступає проти якнайшвидшої зупинки війни по лінії фронту, опонуючи, тим самим іншій частині оточення Трампа.

По-друге, Помпео було інтегровано у внутрішньоукраїнські розклади. Ще з листопада минулого року він увійшов до наглядової ради компанії "Київстар". Очевидно, що взяли його туди для лобіювання її інтересів та для вирішення різних проблемних питань з українською владою (тоді ходили чутки, що "Київстар" можуть оголосити пов'язаною юрособою з підсанкціонованим російським олігархом Фрідманом та націоналізувати). За поширеною в українських політичних колах версією, у процесі виконання зазначених вище завдань як член наглядової ради "Ківестара" Помпео встановив щільний контакт з Офісом президента України. Тому, коли Трамп переміг на виборах, у приватних бесідах представники Банкової покладали особливі надії на те, що Помпео опиниться на одній із ключових посад у команді Трампа і через нього українська влада зможе ефективно вирішувати свої питання, торпедуючи спроби нової адміністрації змінити курс з війни у Україною.

Як ми вже писали, під час першого терміну Трампа Київ уже мав подібний досвід "вербування" ключових осіб у Вашингтоні, які відповідають за український напрямок. Тодішній президент через лобістську компанію BGR group сприяв призначенню Курта Волкера спецпредставником Держдепу США з питань України. На цій посаді Волкер доклав чимало зусиль, щоб заморозити процес реалізації політичної частини Мінських угод. Зрозуміло, що його призначення не могло бути наслідком лише лобізму Києва. Головну роль зіграло те, що саме такий курс хотіла проводити "партія війни" у Держдепі та серед республіканців. Однак, безумовно, лобістські зусилля української влади процес значно прискорили та спростили.

У майбутній адміністрації Трамп найбільш очевидним кандидатом на роль "нового Волкера" був Помпео. Більше того, вже пройшли чутки, що він стане новим міністром оборони США.

Але Трамп вирішив особисто припинити подібні розмови, заявивши, що Помпео у його команді не буде. Саме собою це є нетривіальною подією. Зазвичай якщо когось не хочуть брати на посаду, про це заявляється в приватному порядку. А публічна заява - це, з одного боку, політичний сигнал, що на тему України майбутній президент має інший погляд, ніж Помпео. А з іншого боку, можливо, і показник невдоволення Трампа тим, що чутки про призначення Помпео взагалі з'явилися.

Тим більше, що Помпео була неприємна для республіканців аналогія з Хантером Байденом. Трампу могли поставити запитання – чому ви потребуєте кримінального переслідування сина Байдена за те, що той отримував зарплату у раді директорів української компанії "Бурисма", але при цьому призначаєте на високу посаду Помпео, яка отримує зарплату в наглядовій раді української компанії "Київстар".

При цьому заява Трампа по Помпео, що говорить про цілком певну лінію по Україні - не єдина в цій низці з табору майбутнього президента.

Наприклад, Ілон Маск погодився з тим, що Україна платить "корупційними грошима" американським політикам, які виступають за продовження війни.

"Найнедооцінніша історія у Вашингтоні - це те, скільки корупційних українських грошей намагаються купити вплив. Це був не тільки Хантер Байден. Більшості паліїв війни платять", - написав у Х американський мільярдер Девід Сакс, який підтримує Трампа (маючи на увазі, не виключено, як разів Майка Помпео).

"Так", - відповів на це Маск і опублікував пост у себе на стіні.

А пізніше син Трама заявив, що Зеленський "втратить свою допомогу", коли його батько стане президентом. У сторіс на Інстаграм він опублікував чорно-білий мем, де на українського президента сипляться долари та підписав: "У тебе залишилося 38 днів до втрати допомоги". Він, мабуть, мав на увазі дату 17 грудня – коли виборці офіційно затвердять перемогу республіканця на виборах.

Також у Трампа заявили, що в перший день на посаді президента він планує посадити Україну та Росію за стіл переговорів. Як заявила прес-секретар республіканця Каролін Лівітт, Трамп планує "вести переговори щодо мирної угоди між Росією та Україною".

"Це включає в себе, у перший же день, усадження України та Росії за стіл переговорів, щоб покласти край цій війні", - заявила Лівітт в ефірі телеканалу Fox News. Зазначимо, що першим днем вступу Трампа на посаду президента буде 20 січня, коли відбудеться його інавгурація.

А вчора ввечері американські ЗМІ повідомили, що Трамп уже зателефонував Путіну. Спочатку про це написала газета The Washington Post, а потім повторило вже з посиланням на свої джерела агентство Reuters. Повідомляється, що розмова у них відбулася ще в четвер - саме того дня, коли російський президент офіційно привітав республіканця з перемогою на виборах і заявив про готовність до переговорів.

Washington Post повідомила, що Трамп та Путін обговорювали можливе припинення війни в Україні. Республіканець висловив стурбованість витратами на підтримку України для платників податків США і припустив, що світ може вимагати від України поступитися частиною території, наприклад Крим.

Також видання пише, що під час розмови "Трамп порадив російському президенту не загострювати війну в Україні" і заявило, що "Трамп не хоче вступати на посаду в умовах нової кризи в Україні, спричиненої російською ескалацією, що дасть йому стимул не допустити загострення війни".. Майже аналогічне формулювання привело агентство Reuters.

Крім того, президенти, за даними WP, "обговорили можливості досягнення миру на європейському континенті, а Трамп висловив зацікавленість у подальших бесідах з Путіним.

Щодо того, чи знала Україна про розмову, то дані різняться. Washington Post пише, що уряд України був проінформований, а ось Reuters у МЗС України заявили, що ніхто їх про переговори Трампа з Путіним не попереджав.

У Трампа розмови не підтвердили та не спростували. "Ми не коментуємо приватні розмови між президентом Трампом та іншими світовими лідерами", - сказав Стівен Чунг, директор зі зв'язків із громадськістю Трампа.

А ось у Кремлі офіційно заявили, що жодної розмови взагалі не було. "Розмови між Путіним і Трампом, про яку нещодавно писала газета Washington Post, не було, це хибна інформація. Конкретних планів щодо контактів Путіна і Трампа поки немає", - заявив речник Кремля Дмитро Пєсков.

Пізніше газета Politico написала з посиланням на джерела на Банковій, що Україна "не знає" про дзвон Трампа та Путіна і взагалі сумнівається, що така розмова була.

Але, судячи з інформації великих американських медіа та відсутності прямих спростування з табору Дональда Трампа, можна припустити, що контакт все ж таки міг мати місце.

І якщо виходити з того, що написано у "Вашингтон пост", то можна зробити висновок, що Трамп справді стоїть на позиції необхідності якнайшвидшого завершення війни шляхом деякого територіального компромісу з Росією. Зокрема, якщо вірити, він готовий залишити за РФ частину захоплених територій України. І такий самий сценарій раніше просували соратники Трампа.

Також, судячи з публікацій, Трамп виступає проти "ескалації" - під якою мається на увазі, цілком імовірно, масований удар по українській енергетиці.

Цікаво, що сьогодні вранці Росія, як уже повідомлялося, провела навчання стратегічних бомбардувальників ракетної атаки. І, якщо РФ дійсно має наміри і можливості завдати такого удару по енергосистемі, то далеко не факт, що Кремль від нього відмовиться, незважаючи на поради Трампа (якщо вони й були). У Москві можуть вважати, що бонуси від руйнування української енергетики значно переважують ризик спричинити невдоволення майбутнього президента США. Тим більше, що удар можуть здійснити задовго до інавгурації і потім використовувати його для посилення тиску на Україну та Захід напередодні можливих переговорів як "акція залякування".

Зазначимо також, що після передбачуваної дати розмови - 7 листопада - коментарі російської влади щодо Трампа стали набагато позитивнішими. Що також може вказувати на успішний результат цієї розмови в очах Кремля (якщо, повторимося, ця розмова взагалі була).

Але чи все це означає - і відмова брати на роботу Помпео, і передбачувану розмову з Путіним про заморожування по лінії фронту - що Трамп і його команда вже визначилася зі своєю стратегією щодо України і мають намір домагатися якнайшвидшого завершення війни без повернення Києву втрачених територій? Поки що такий однозначний висновок робити передчасно.

"Партія війни" у Вашингтоні, як і раніше, сильна, а тому вона продовжить свою "битву за Трампа", а замість Помпео може бути висунута й інша кандидатура на роль "нового Волкера". Тим більше, що час до інавгурації є.

Крім того, якщо до розуміння Трамп та Путін за підсумком не прийдуть, то це, безумовно, скоригує американську стратегію.

Але так чи інакше можна констатувати, що в оточенні Трампа є впливова група (і "збиття" Помпео якраз і є показником її впливовості, а, за даними ЗМІ, Маск грає зараз одну з ключових ролей у формуванні команди майбутнього президента), яка:

- виступає за якнайшвидше завершення війни в Україні по лінії фронту, а також за мінімізацію допомоги Києву,

- Негативно ставиться до Зеленського.

Встигнути до Трампу

Влада США, що йде зі сцени, вчора підтвердила, що Білий дім хоче виділити Україні всю узгоджену допомогу в шість мільярдів доларів до інавгурації Трампа. "До 20 січня ми надішлемо всі ресурси Україні, які погодив Конгрес", - заявив радник президента з нацбезпеки Салліван.

Раніше про те, що США намагаються максимально відправити зброю Україні поки Трамп не став президентом, повідомляла газета Wall Street Journal.

Українські чиновники також висловили сподівання агентству Reuters, що адміністрація Байдена прискорить допомогу, допоки вона ще може це зробити. А ось повернення Трампа до Білого дому "зосереджує уми у Києві на можливому завершенні війни" і робить менш ймовірним запрошення України до НАТО.

У Європі окремі країни намагаються зірвати можливі мирні ініціативи Трампа.

Париж і Лондон спробують переконати Байдена надати Україні дозвіл на стрілянину ракетами Storm Shadow углиб Росії до інавгурації нового президента.

Таким чином Стармер та Макрон хочуть зірвати зусилля Трампа щодо скорочення підтримки України з боку США, пише газета The Telegraph. За її даними, британський та французький лідери обговорять це питання вже сьогодні у Парижі.

"У Лондоні є надії на те, що Байден нарешті дасть схвалення", - пише газета. "Ми дуже зацікавлені в тому, щоб максимально використати час із сьогоднішнього дня і до 20 січня (тобто інавгурації Трампа – Ред.), а не просто відкласти все до наступної адміністрації", - додало джерело в британському уряді.

При цьому видання пише, що план Стармера "може сприйнятий Трампом як спроба підірвати зовнішню політику США", що загрожує погіршенням відносин між прем'єром і новим президентом.

Також жодних натяків на зміну політики щодо "дальнобою" не робили в адміністрації США, що йде. Та й поки що досить багато сумнівів, що Байден робитиме такий різкий крок, що може призвести до ескалації війни, коли обрано вже нового президента, який таке рішення зможе через місяць уже скасувати.

Ще одна обговорювана в Європі ініціатива - укладання польсько-британської спілки за допомогою Києва. Газета The Time пише, що Варшава хоче укласти такий союз із Лондоном, щоб не допустити "продажу України Заходом", коли Трамп стане президентом.

Крім Стармера, польський прем'єр Туск також проведе з цього приводу переговори з Макроном та генсеком НАТО Рютте. Туск намагається "заручитися підтримкою Заходу щодо України через європейський альянс, до якого увійдуть країни Північної Європи та Балтії".

Водночас, американські ЗМІ пишуть, що війна близька до переговорів і без фактора Трампа.

Перемога, яку Україна визначає як вигнання російських військ з усієї своєї території, на Заході "вважається недосяжною". Про це повідомляє CNN з посиланням на експерта Рима Монтаза з Фонду Карнегі.

Він вважає, що існує "зростаючий, тихий консенсус щодо того, що переговори, які спричинять прийняття хоча б тимчасової втрати суверенітету над територіями, є єдиним способом покласти край цій війні".

"Київ знаходиться в одній із найслабших позицій із лютого 2022 року", вважає експерт. Але вказує, що перспектива переговорів, результатом яких буде фактична втрата територій, є політичним мінним полем для Зеленського.

Видання передбачає, що за будь-якої конфігурації лінії фронту Москва вимагатиме гарантій нейтралітету України "або принаймні призупинення на невизначений термін її прагнення вступити до НАТО".

Зеленський "не зможе цього проковтнути без гарантій майбутньої безпеки України", описує CNN одна з основних протиріч гіпотетичних переговорів.

Втім, в українській владі також вважають, що війна йде до свого завершення. Принаймні так пише Reuters із посиланням на високопоставленого українського чиновника. Він сказав, що наступні 4-5 місяців будуть вирішальними для війни, "сигналізуючи про те, як повернення Трампа до Білого дому зосереджує уми у Києві на можливому завершенні війни".

"Ця зима - критичний момент. Я сподіваюся, що війна добігає кінця. Зараз ми визначимо позиції обох сторін на переговорах, стартові позиції", - сказав чиновник.