Група ГУР прямує до узбережжя Криму. Кадр із відео
Група ГУР прямує до узбережжя Криму. Кадр із відео

Аналізуємо ситуацію на 588 день війни в Україні.

Ситуація на фронті

Сьогодні вранці генштаб ЗСУ заявив про "частковий успіх" на захід від Роботино Запорізької області. Учора про просування на цій ділянці фронту говорив командувач угрупуванням "Таврія" Олександр Тарнавський.

Нагадаємо, що вчора російські паблики повідомляли про активізацію ЗСУ на Оріхівській ділянці запорізького фронту. У тому числі - про удари в напрямку села Копані, яке контролює Росія, що на північний захід від Роботино. Ці дії робляться з розширення флангів прориву.

Українські військові паблики з ранку уточнювали, що з боку Копанів раніше атакували росіяни, але тепер там контратакували ЗСУ, просунувшись на відстань близько 300 метрів.

Також російські телеграм-канали повідомляють, що росіяни "вирівняли фронт" на північ від Новопрокопівки, відступивши з позицій, раніше взятих у ході контратак. Українські паблики пишуть про просування ЗСУ на цій ділянці, а деякі з них показували вчора відео боїв нібито в Новопрокопівці.

Однак пізніше виявилося, що це ролик ще часів червня і дія в ньому відбувається за кілька десятків кілометрів на схід - у Благодатному на Врем'євському виступі.

При цьому росіяни пишуть, що завдали контрудару з боку Вербового та Новофедорівки, просунувшись уперед – чого Україна не підтверджувала.

На південь від Бахмута Генштаб заявляє, що ЗСУ мають частковий успіх у районах Кліщеївки та Андріївки. Російські паблики повідомляють про контратаки РФ в Андріївці.

Також після певного затишшя активізувалася ситуація на Лімано-Куп'янському напрямі. Український військовий експерт Костянтин Машовець повідомляє про просування росіян у бік Борової біля річки Оскол.

"3-та мотострілкова дивізія противника раптово атакувала українські передові позиції у напрямку с. Майданчика - с. Макіївка... Противнику вдалося відтіснити наші передові підрозділи, як мінімум на 600 метрів", - пише Машовець.

У ранковому зведенні Генштабу заявляється, що ЗСУ "відбили більше 10 атак противника в районі населеного пункту Макіївка Луганської області". Російські паблік атаку підтверджують, але нічого не пишуть про її результати.

Рейд ГУР у Крим

Міноборони РФ зранку заявило про спробу висадки десанту ЗСУ у Криму.

Повідомлялося, що група прямувала морем у напрямку мису Тарханкут на швидкохідному військовому катері та трьох гідроциклах. По них завдала удару військова авіація.

Російські телеграм-канали стверджують, що вбито 13 українських військових, з боку росіян загиблих немає.

Пізніше ФСБ Росії заявило, що полонило одного з українців - учасників рейду.

"Один диверсант захоплений у полон. У ході його опитування встановлено, що метою групи була фото- та відеозйомка учасників ДРГ на тлі українського прапора на території Республіки Крим", - повідомили у ФСБ та показали кадри допиту полоненого.

Пов'язаний чоловік, який сидить на колінах, сказав, що його звуть Любас Олександр Володимирович, 1977 року народження, що він рядовий підрозділ ГУР, військова частина 0336.

Метою висадки називає "поставити прапор та сказати, що ГУР зайшло до Криму". За його словами, група з 16 осіб прибула до Криму з Вилкового Одеської області на скутерах та катері.

Також показано кадри водного скутера, зброї та українського прапора із символікою ГУР.

Після російських заяв ГУР офіційно підтвердила висадку десанту у Криму. За даними розвідки, операція пройшла успішно, бійці десантувалися та завдали "вогневої поразки" росіянам.

На опублікованих кадрах, знятих дронами, видно водні скутери, що підпливають до берега. Потім бійці, стоячи по коліна у воді із прапором, кажуть, що "ГУР МО здійснило чергову висадку на Крим, Крим буде українським чи безлюдним".

Також відомство визнало втрати серед українських бійців.

"Відбувся бій з російськими окупантами, є багато загиблих і поранених з особового складу загарбників. На жаль, є втрати серед українських захисників, які все ж таки не можна порівняти з російськими", - заявив представник розвідки Юсов.

Джерело українських ЗМІ повідомляє, що атаку здійснювали спецназівці "Стугни" та "Братства" у складі спецпідрозділу Тимура ГУР МО. Раніше голова військової розвідки Кирило Буданов заявляв, що у спецназі ГУР є спецпідрозділ "Парагон" під командуванням Тимура.

Водночас про військового, що потрапив у полон, в ГУР нічого не повідомляли.

У російських телеграм-каналах сьогодні вдень пройшло повідомлення, що потрапив у полон це насправді не рядовий Олександр Любас, а підполковник ЗСУ Олександр Лобас (позивний "Соболь"). Але це виявилося неправдою. Пізніше самі російські медіа написали, що взято в полон не Лобос, а Олександр Любас, він родом з Волинської області і до війни працював охоронцем.

Джерела "Країни" у ЗСУ також спростовують, що в полон потрапив Лобас. За їхніми словами, "Соболь" зараз командує підрозділом зовсім на іншому напрямі.

Військові перспективи

США вважають, що ЗСУ залишилося від шести до восьми тижнів на контрнаступ - до погіршення погодних умов.

"Погода не є нашим другом. У нас залишилося від шести до восьми тижнів до того моменту, як стан речей стане важким", - заявив учора представник Білого дому Джон Кірбі.

В Україні регулярно заявляють, що погода не зупинить наступальних дій, оскільки вони проводяться малими піхотними групами (і з цим згодні низка західних експертів). Проблеми ж за поганої погоди можуть виникнути за масштабного прориву російських позицій, коли потрібно вводити значні обсяги бронетехніки. Також дощі можуть порушувати роботу дронів та авіації.

Також основне посилення України - просуватися вперед заважає недостатня західна допомога. Сьогодні Володимир Зеленський "звинуватив" у повільному просуванні нестачу боєприпасів та систем ППО.

"Наш контрнаступ триває, крок за кроком ми робимо все, щоб відкинути ворога. Складність у тому, що є мінні поля, не вистачає боєприпасів та зенітних засобів", - сказав президент України в інтерв'ю Sky TG24.

За його словами, ППО потрібні як для настання, так і для захисту міст. "Зима - це ще один виклик для нашого населення та українських військових. Ми маємо пройти її, не втративши ініціативу на полі бою", - заявив Зеленський.

Але, схоже, проблема з боєприпасами та іншим озброєнням, що швидко витрачається, швидко не вирішиться.

Адмірал Роб Бауер, голова військового комітету НАТО, заявив, що країни Альянсу вже побачили "дно бочки" у своїх арсеналах під час постачання снарядів Україні. За його словами, деякі країни НАТО відправили військову допомогу до Києва, незважаючи на те, що їхні склади спустошені більш ніж наполовину.

Молодший міністр збройних сил Великобританії Джеймс Хіпі також заявив, що західні поставки "виглядають трохи мізерними".

Крім того, у союзників Києва накопичилася велика "втома від війни" та "погрозлива відсутність інтересу до подій в Україні". Тому ситуація для України зараз "стала ще більш загрозливою", вважає заступник головного редактора Bild Пауль Ронцхаймер, який регулярно відвідує лінію фронту.

Причина в тому, що "контрнаступ виявляється менш успішним, ніж хотілося б українцям та Заходу". "Є невеликі часткові успіхи, але зараз немає жодних ознак прориву до Чорного моря, опір з боку росіян залишається значним", - повідомляє журналіст.

Також "число жертв вкрай велике, у тому числі і з боку України".

Військова підтримка з боку Заходу не відбувається в тому обсязі, який необхідний Україні для подальших великих успіхів. З боку представників України звучить "розпач від темпів постачання та відсутності додаткового озброєння".

Крім того, Росія значно розширила військове провадження і може виробляти в день більше, ніж Захід, незважаючи на санкції.

Тому Ронцхаймер вважає, що "підтримка руйнується". І нагадав, що на зустрічі міністрів закордонних справ ЄС у Києві не було Польщі та Угорщини.

Також є загроза зміни курсу і в США. "Республіканці вже чинять тиск для припинення допомоги. Якщо Дональд Трамп переможе на президентських виборах, Україні нічого передбачити не можна", - пише автор.

Проте один із представників влади в Україні заявив Ронцхаймеру, що переговорів з РФ Україна не вестиме "навіть якщо тиск з боку Брюсселя продовжить посилюватися".

При цьому міністр закордонних справ Австрії Олександр Шалленберг заявив про надію на переговори. "Звичайно, ми сподіваємося, що дуже скоро - на мій погляд, швидше раніше, ніж пізніше - логіка переговорів повернеться", - сказав він Bild.

Такі настрої – одна з причин, чому Києву потрібні військові успіхи. "Їм потрібно досягти значно більших успіхів на півдні і захопити міста, щоб скептики не взяли гору", - пише журналіст.

"Нам потрібні подальші успіхи до кінця року, щоб показати, що ми перемагаємо у цій війні", – заявив Bild український дипломат.

При цьому у Києві сьогодні фактично вперше визнали наявність усередині України "партії світу", яка виступає за переговори з Росією.

Секретар РНБО України Данилов назвав їх "групою у смугастих купальниках" та погрожував заходами впливу.

"У нас є троє туристів, ми їх називаємо "смугасті купальники". Вони їздять Європою на заходи другого та третього рівня, і розповідають, що Україна має сідати з Росією за стіл переговорів. Якщо вони перетинатимуть межу дозволеного, то все буде інакше"... Ці особи не представляють офіційної позиції України, а їхня думка не відображає думку українського народу", – зазначив секретар РНБО, не уточнюючи, хто це.

Про те, що в Україні існує своя "партія світу", хоч вона публічно і не афішує свою позицію, ми писали ще навесні.

І, судячи зі слів Данилова, вона вже вживає певних дій, ведучи переговори в ЄС.

Але незрозуміло про кого мова. З усіх людей, які наближені до влади, єдиний хтось хоча б натяками висловлювався за припинення бойових дій, це Олексій Арестович, щоправда подаючи це не як свою ідею. Влітку він заявляв про те, що як один з варіантів закінчення війни Заходом розглядається перемир'я по нинішній лінії фронту, а території, що залишилися під контролем РФ, будуть "звільняти політичним шляхом". Сама ж Україна вступить до НАТО.

Спікерські гонки в США та Україні

Учора Палата представників США вперше в історії звільнила свого спікера до закінчення його повноважень.

Ініціатором зняття республіканця Кевіна Маккарті виступив інший республіканець Метт Гетц. Він незадоволений тим, що Маккарті пішов на компроміс із Байденом та допоміг йому уникнути шатдауну. Гетц також звинуватив колишнього спікера, що той домовився з Білим домом внести законопроект про допомогу Україні.

Нагадаємо, цю допомогу було викреслено на вимогу республіканців із закону про тимчасовий бюджет. І хоча у її виключенні велику роль зіграв Маккарті, він все одно був знятий з поста - за "угодження" з Білим домом.

Принаймні таку позицію висловили республіканці, які голосували за зняття - їх було вісім осіб. Решту голосів додали демократи, які закономірно проголосували проти ставленика своїх опонентів. Тобто технічно замінити спікера було для правих республіканців – прихильників Трампа – справою нескладною.

Тимчасовим речником нижньої палати Конгресу після відставки Маккарті став республіканець Патрік Макгенрі.

Республіканець Трой Нельс уже запропонував обрати постійним речником Дональда Трампа. Він уточнив, що номіновано може бути будь-яка людина, не обов'язково член Палати представників. Але Трамп уже від цієї пропозиції відмовився.

Тобто, бачимо, що причиною відставки Маккарті став по суті демарш правих трампістів. При цьому можливостей призначити "свого" спікера вони не мають, оскільки не вистачить голосів - і ця фігура стане предметом консенсусу всієї фракції республіканців.

Тому з високою ймовірністю наступний спікер продовжить політику знятого Маккарті, який блокував допомогу Україні, але не виключав, що її буде виділено – хоч і ставив умови для цього.

Проте поки невизначеність залишається, і американська допомога Україні може залежати від того, хто з конгресменів-республіканців обійме посаду спікера Палати представників, пише Reuters.

Деякі з можливих кандидатів рішуче виступають за допомогу Києву, інші – категорично проти.

При цьому Білий дім заявив про впевненість, що США зрештою нададуть Україні більше допомоги незалежно від фігури спікера.

Але з огляду на те, що опоненти Байдена можуть цю допомогу урізати чи затримати, в Україні вже у листопаді можуть розпочатися проблеми з виплатою зарплат чиновникам та бюджетникам. Про це пише The Wall Street Journal із посиланням на джерела.

Держсекретар Блінкен попереджав лідера сенатської меншини Мітча Макконнелла напередодні голосування, що Україна зіткнеться з "серйозним економічним та політичним шоком" у розпал контрнаступу, якщо Конгрес припинить допомогу Києву.

США та інші країни-донори фактично виплачують зарплати 150 тисяч українських держслужбовців та понад півмільйона вчителів, професорів та шкільних працівників, а також фінансують українські державні витрати – від охорони здоров'я до житлових субсидій.

Український Мінфін очікував на потенційні затримки з фінансуванням і має ресурси для покриття потреб бюджету на жовтень. Але вже після листопада уряду може знадобитися скорочувати витрати, у тому числі із зарплат, або брати нові кредити.

Український чиновник припускає, що після жовтня будуть використовуватися гроші, відкладені на пізніший термін, щоб пережити листопад та грудень, але без нового фінансування "картина стане ще похмурішою у 2024 році".

Інші джерела припускають, що тепер замість США Євросоюз та інші великі економіки, як Японія, можуть активізувати свою допомогу Україні. А також Києву доведеться повернутися до практики друку грошей, що призведе до зростання інфляції.

"Проте американська фінансова та військова допомога, з якою ЄС не може зрівнятися, розглядається як барометр здатності Заходу продовжувати підтримувати війну", - пише WSJ.

Водночас питання про фінансову допомогу США та ЄС Україні - ключове з погляду впливу на курс гривні.

Якщо стане зрозумілим, що Захід не дасть стільки грошей, скільки закладено в український бюджет, Нацбанк може піти на девальвацію гривні. Це збільшить гривневий еквівалент західної допомоги, що надходить. Тобто кожен євро, що надходить, перетворюватиметься не на 40 гривень, а на 42, 45 або 50, залежно від того, до якого рівня НБУ девальвує нацвалюту. Що зараз відбувається на українському валютному ринку , ми писали тут.

Коли Україну візьмуть до ЄС

ЄС готується розпочати переговори з Україною про її майбутній вступ до блоку. Офіційне оголошення про це очікується вже у грудні, пише Politico.

Але, хоча офіційні переговори про вступ можуть розпочатися до кінця року, сам вступ може відбутися набагато пізніше. Президент Євроради Шарль Мішель заявив, що підтримує вступ України до 2030 року. Та й то, за певних умов.

"Україна може приєднатися до ЄС у 2030 році, якщо обидві сторони зроблять свою домашню роботу", – сказав глава Ради ЄС.

Мішель зажадав, серед іншого, від ЄС прискорити "процеси ухвалення рішень". Йдеться, мабуть, про відміну правила одностайності, яке дозволяє кожній країні ЄС блокувати ключові рішення (тобто дозволить і Україні).

При цьому він наголосив, що не буде жодних політичних знижок ні для України, ні для інших кандидатів на вступ до ЄС – окрім Туреччини, це шість західнобалканських держав та Молдова.

"Україна та інші країни-кандидати мають провести реформи, боротися з корупцією та виконати вимоги законодавства", – сказав Мішель.

Після цього британська The Guardian із посиланням на джерело заявила, що озвучена Мішелем крайня дата розширення ЄС до 2030 року є "випадковою" і не має сенсу.

За планами єврочиновників, до 2027 року лише планується виробити "основу для реальної, а не концептуальної дискусії". Тоді ж розпочнеться наступний фінансовий цикл ЄС, тож до цього терміну потрібно встигнути затвердити новий бюджет.

Попередні розрахунки показали, що розширення ЄС за рахунок включення дев'яти нових країн, включаючи Україну, коштуватиме чинним членам більш ніж 256 мільярдів євро.

"Усім країнам-членам доведеться більше платити і менше отримувати з бюджету ЄС; багато держав-членів, які нині є чистими одержувачами, стануть чистими донорами", - йдеться у документі секретаріату Ради ЄС, який отримала Financial Times.

У разі розширення бюджет ЄС збільшиться на 21% до 1,47 трлн євро – за рахунок "значного" збільшення внесків Німеччини, Франції та Нідерландів.

Україна матиме право на 186 млрд євро протягом семи років та ще 95 млрд євро на сільське господарство. Це не рахуючи витрат на її відновлення, яке мінімально оцінюється в 400 млрд євро.

Зрозуміло, що такі витрати, які лягають на решту членів спілки, та спроби скасування принципу одностайності, викличуть дискусії щодо перспектив вступу України серед нинішніх членів ЄС.

Раніше Польща вже заявила, що виставлятиме свої умови членства України в Євросоюзі і якщо їх не буде виконано, то заблокує вступ.

Підпишіться на телеграм-канал Політика Страни, щоб отримувати ясну, зрозумілу та швидку аналітику щодо політичних подій в Україні.