Перспективи контрнаступу – одна з найбільш дискусійних тем. Фото: Генштаб ЗСУ
Перспективи контрнаступу – одна з найбільш дискусійних тем. Фото: Генштаб ЗСУ

Аналізуємо підсумки 578 дня війни в Україні.

Ситуація на фронті

ЗСУ, судячи з багатьох даних, мали деякий поступ на Запорізькому фронті.

По-перше, у районі Вербового, про що сьогодні повідомив Генштаб. Там українські частини "витісняють супротивника з позицій, що займають, і закріплюються на досягнутих рубежах".

Раніше про прорив російської лінії оборони під Вербовим говорив командувач угрупуванням Тарнавський.

"На лівому фланзі біля Вербового ми маємо прорив, і ми продовжуємо просуватися далі", - заявив він CNN.

Телеканал пише, що перевірити це твердження не може, а російська сторона змальовує іншу картину. Але "аналіз доступних відео з відкритих джерел дозволяє припустити, що деякі українські підрозділи перетнули важливу лінію російської оборони біля села Вербове".

Військові паблики зазначають, що бої вже кілька тижнів йдуть на західних підступах до Вербового без особливої динаміки.

Український військовий паблік Deep State пише, що біля Вербового тривають тяжкі зустрічні бої. Росіяни ввели у бій значні резерви, а "інформація про пробиття ліній є лише інформаційною спекуляцією. Ворог має ешелоновану оборону, яка не закінчується за останнім окопом".

При цьому паблік додає, що росіяни активно контратакують.

Російські телеграм-канали із цього приводу пишуть, що ЗСУ вдалося наблизитися до Вербового, а також покращити свої позиції на фланзі в районі Новофедорівки. За даними росіян, і Україна задіяла резерви на цьому напрямі.

На південь від Роботино у ВСУ теж є просування, оцінки якого, втім, відрізняються. Військовий аналітик Bild Юліан Ріпке заявив, що українські сили увійшли до села Новопрокопівка. Він наводить кадри російського відео, які, за словами Ріпке, показують, що всередині села точаться піхотні бої. ВСУ зазнають в них втрат: "На жаль, відео, яке я використав для геолокації, показує флангову атаку Росії та вбивство двох українських солдатів".

На цьому відео російський військовий під час бою розстрілює двох солдатів ЗСУ, зайшовши їм із тилу.

При цьому російські паблики стверджують, що цей бій відбувся біля Новопрокопівки, а не в селі. Але вони визнають, що ЗСУ вже біля околиць села.

У той же час подальший наступ у районі Новопрокопівки буде утруднений загрозою контратаки росіян із флангів. Чим далі тут просуватимуться ЗСУ, тим сильнішою буде загроза для комунікацій наступних підрозділів. Тому українська армія і намагається взяти Вербове, щоби розширити зону прориву. Там точаться важкі бої.

На Бахмутському напрямку росіяни контратакують у районі Кліщеївки, щоб "відновити втрачене становище", повідомив Генштаб. ЗСУ "продовжують штурмові дії" на південь від Бахмута.

Українські та російські телеграм-канали раніше писали, що армію РФ відтіснили від Клещеївки до залізничного полотна.

До речі, під Бахмут можуть повернутись представники ПВК "Вагнер".

З'являється все більше відомостей, що вагнерівці повертаються на війну в Україні. Нещодавно про це повідомляли у телеграм-каналах, близьких до колишньої ПВК, а також з боку окремих російських військкорів.

А у п'ятничному інтерв'ю CNN це по суті підтвердив командувач групи "Таврія" Олександр Тарнавський (відповідає за Запорізький напрямок). За його словами, "вони спливають" на кількох напрямках.

"Їхні шеврони з'являються то тут, то там постійно", - сказав український генерал.

При цьому Тарнавський уточнив, що "на моїй ділянці фронту сьогодні такого підрозділу немає", а "щодо Херсонського спрямування не можу сказати" (раніше паблики писали про прибуття "вагнерівців" на лівий берег Херсонської області).

Паралельно телеграм-канали, пов'язані з Пригожиним, пишуть, що, крім півдня України, колишні найманці ПВК можуть з'явитися під Бахмутом.

За їхніми даними, на базі "Вагнера", що ще недавно пустувала, в селищі Молькіно (Краснодарський край) закінчено формування загону з числа тих "вагнерівців", які не підтримали заколот Пригожина.

Передбачається, що ця група заходитиме на південний фланг під Бахмутом, де точаться важкі бої біля Клещеївки та Андріївки.

До речі, 24 вересня виповнюється три місяці з моменту заколоту "Вагнера". Що змінилося у Росії через місяць після загибелі Пригожина, ми аналізували тут.

Майже у щоденному режимі зараз тривають нальоти на Севастополь. За твердженнями росіян, ЗСУ атакують ракетами та дронами. Але про результативні прильоти поки що невідомо. Хоча на тлі п'ятничного потрапляння до штабу Чорноморського флоту до теми зараз особлива увага.

Голова ГУР Кирило Буданов стверджує, що під час цього удару було тяжко поранено командувача угрупуванням російських сил на Запорізькому напрямку Олександра Романчука.

"Серед поранених командувач угрупуванням генерал-полковник Романчук, у дуже важкому стані. Начальник штабу генерал-лейтенант Цеков (командир 200-ї ОМСБР Північного флоту РФ - Ред. ) перебуває непритомний", - заявив голова військової розвідки "Голосу Америки".

Загалом, як сказав Буданов, під час удару загинуло дев'ятеро людей, поранення отримали 16. Росія цих даних не підтверджувала.

Сама операція удару по штабу Чорноморського флоту називалася "Крабова пастка", повідомляють СЗГ.

Щодо інших обстрілів, то в ніч на суботу був приліт "Шахеда" по об'єкту інфраструктури Дніпра, а також завдано ракетного удару по Білгород-Дністровському району Одеської області.

Ще російська авіація завдавала цих вихідних ударів по Авдіївці.

Сьогодні росіяни, за даними військових телеграм-каналів, завдавали ударів по місту Південному на Одесі та по острову Зміїний. Офіційно влада України цього не підтверджувала. Південний – один із чорноморських портів, куди зараз починає відновлюватися рух після виходу РФ із зернової угоди.

Україна, за заявами російської сторони, обстріляла ракетами "Токмак" у Запорізькій області. Повідомляється про одного загиблого та 11 постраждалих.

Також протягом дня було кілька атак на Курськ (де сьогодні відзначали день міста).

Російські військові паблики дають зрозуміти, що сьогодні була атака на військовий аеродром Халіно під Курськом. І є жертви. Нагадаємо, місто сьогодні кілька разів атакували безпілотники. Офіційно про удар по аеродрому ні в Україні, ні в Росії не заявляли. Українські телеграм-канали писали про удар по будівлі ФСБ, а також територією НПЗ, що знаходиться біля аеродрому.

Контрнаступ та його перспективи

Тема того, куди піде далі контрнаступ, одна з головних довкола України.

Командувач групи військ "Таврія" Тарнавський заявив, що погода може стати серйозною перешкодою для українського наступу, особливо для просування техніки. Проте, за його словами, українські сили рухаються невеликими групами та переважно пішки, тому наступ ЗСУ продовжиться і взимку.

Про те, що бронетехніка при контрнаступі не відіграє ключову роль, заявив і голова ГУР Буданов. За його словами, надто розвинені засоби її поразки: міни, дрони, авіаційні ракети та ПТУРи. Тому основну роль відіграють артилерія та піші атаки.

"Зараз бронетехніка використовується тільки для евакуації або оперативного перекидання піхотних розрахунків у певне місце, але у бойових діях не бере участі", - заявив Буданов.

За його словами, навіть "Абрамси", якщо їх використати у загальновійськовому бою, "довго не проживуть". Тому начальник розвідки вважає, що за нинішнього стилю ведення війни Росія отримає перевагу.

"Якщо дивитися на ситуацію виключно з точки зору людських ресурсів, то якщо порівнювати український потенціал з російським, то у росіян людських ресурсів набагато більше. Ось чому ми не можемо продовжувати боротися просто солдатів із солдатом. Це не принесе бажаних результатів", - заявив він..

На думку Буданова, Україні потрібно більше артилерійських стволів та далекобійних засобів поразки.

Тарнавський зі свого боку формулює завдання-мінімум нинішнього контрнаступу так: дійти до міста Токмак у Запорізькій області, після чого настане "найбільший прорив".

Зазначимо, що нещодавно командувач вже заявляв про прорив найукріпленішої лінії російської оборони і говорив, що "далі буде легше". Однак тепер концепція у тому, що "легше" буде після Токмака.

До цього міста ЗСУ треба пройти ще 19 кілометрів на південний захід - при цьому наступаючи не вузьким фронтом, що небезпечно, а розширюючи фланги (тобто треба взяти ще кілька кілометрів на захід та схід). За три з половиною місяці контрнаступу українські частини просунулися цим напрямком на південь приблизно на 7 кілометрів.

Зважаючи на те, що обороняти Токмак і підступи до нього росіяни будуть приблизно так само, як і Вербове, глава розвідки Буданов каже, що терміни закінчення контрнаступу "важко прогнозувати".

"Наразі важко це прогнозувати, оскільки на це впливає дуже багато факторів, і навіть якщо ми повернемося до нашої нинішньої наступальної операції в Генеральному штабі, ніхто не зможе з упевненістю сказати, як довго вона триватиме", - заявив він.

При цьому Буданов визнав, що втрати України зросли під час контрнаступу.

"У міру переходу до наступальних дій усі наші втрати - як убитими, так і пораненими - зросли, якщо порівнювати їх із попередніми періодами", - заявив глава ГУР. При цьому він стверджує, що втрати у росіян все одно вищі.

На Заході пишуть, що український контрнаступ, швидше за все, не досягне своєї мети - перерізати або "звузити" сухопутний коридор до Криму. Про це пише The New York Times у статті "Візит Зеленського показав стратегічний розрив між Україною та США".

"Російські мінні поля виявилися потужним захистом, і українська влада надзвичайно стурбована високими жертвами, які можуть бути за будь-якої спроби прорвати ці бар'єри", - йдеться у статті.

На зустрічі із Зеленським у США американські чиновники заявили, що незабаром ЗСУ стане ще важче продовжувати наступ, оскільки земля стане "м'якою та брудною". Також, на думку Вашингтона, українській армії буде потрібен час, щоб відновитися.

"Але пан Зеленський спростував такі аргументи, наполягаючи на тому, що його сили не зупиняться, оскільки перепочинок шукали якраз російські сили", - пише NYT.

Проте представники США впевнені, що "у Києва залишається дедалі менше часу", щоби прорвати російську оборону на півдні. Тому продовжують викликати питання українські операції у Бахмуті.

Нагадаємо, що американці вже давно радять українському командуванню скоротити активність під Бахмутом та на інших напрямках східного фронту та зосередити усі сили для прориву на півдні. Але Київ де-факто ці рекомендації відкинув.

Більше того, як пишуть американські ЗМІ, під час зустрічі в Конгресі Зеленський заявив, що до кінця року Україна візьме Бахмут. Тобто президент України дав зрозуміти, що ЗСУ продовжать нарощувати зусилля на цьому напрямі.

Це збігається з недавнім аналізом "Країни": ми писали, що посилення атак під Бахмутом може бути пов'язане з намірами української влади здобути вже цього року хоча б одну велику перемогу (виходячи, зокрема, і з військово-політичних резонів). Вони могли дійти висновку, що на бахмутському напрямку більше шансів на успіх, ніж на південному, тому й концентрують під Бахмутом зусилля, хоча цей напрямок, на відміну від південного, у суто військовому значенні є стратегічно глухим.

Але американцям, як випливає зі статті The New York Times, такий підхід незрозумілий.

Заява Зеленського про намір відбити у росіян Бахмут "показує прірву між Києвом та американськими військовими планувальниками, які вважають, що Україні слід більше зосередитися на півдні", пише видання.

"Американські офіційні особи кажуть, що боротьба в Бахмуті стала чимось на зразок нав'язливої ідеї для Зеленського та його військових лідерів", - йдеться у статті.

При цьому в Україні сподіваються, що ситуацію на фронті допоможуть зламати далекобійні ракети ATACMS. Як пишуть західні ЗМІ, Байден пообіцяв Зеленському передати невелику кількість таких ракет, але не афішуючи це публічно, щоб не дати Росії підготуватися.

У реальність передачі ракет вірить речник Повітряних сил Юрій Ігнат.

"ATACMS будуть. Все більше з'являється новин, що це станеться", - заявив Ігнат.

При цьому Буданов вважає, що якщо партія буде невеликою, це не змінить становище на фронті.

"Можу сказати умовно, що якщо це буде 100 ракет, то цю ситуацію не змінить", - сказав голова ГУР. Він вважає, що потрібні "принаймні сотні" таких ракет.

При цьому, на думку Wall Street Journal, передача Україні ракет ATACMS може схилити Берлін до постачання крилатих ракет Taurus. Видання нагадує, що Берлін неодноразово наголошував, що воліє "слідувати за Вашингтоном" у постачанні Києву нових типів озброєнь.

WSJ зазначає, що важливість крилатих ракет для України зросла з того часу, як їх постачання з Великобританії та Франції стали скорочуватися. Це одна з основних причин зміни позиції у Штатах та Німеччині.

Дальнобійні ракети, які б'ють на кілька сотень кілометрів, можуть дійсно допомогти ЗСУ наростити частоту та інтенсивність ударів української армії по тилах російської армії, а також по її лініях постачання. У тому числі й у Криму та на півдні України.

Однак тут, як сказав Буданов, питання кількості поставок. Для того, щоб завдати більш-менш істотної суто військової (а не тільки інформаційно-психологічної) шкоди, необхідні багато сотень ракет. Тим паче, що частина з них уже збивається російськими системами ППО.

Чим закінчиться війна?

Учора кілька заяв щодо України зробила Москва.

Якщо Захід каже, що конфлікт в Україні має вирішуватись на полі бою, значить – на полі бою, заявив глава МЗС РФ Сергій Лавров. Він стверджує, що "формула миру" Володимира Зеленського, згідно з якою Росія має без попередніх умов вивести свої війська з усієї території України, включаючи Крим, "нереалізована, і всі це знають".

"Ніхто на Заході не хоче всерйоз показати розуміння того, що відбувається в Україні, і в цих умовах вони хочуть вирішувати питання на полі бою. Виходить, буде на полі бою", - заявив Лавров.

На Заході поки що дають суперечливі сигнали. Влада країн НАТО виступає за те, про що сказав Лавров - хоча фактично після невиразних результатів контрнаступу йде пошук рішень, що робити далі.

При цьому опозиція Байдену робить менш категоричні заяви.

Один із кандидатів у президенти США Рон Десантіс із Республіканської партії заявив, що США не повинні давати Україні "чистий чек" (тобто необмежене фінансування), якщо вона не використовує всіх важелів впливу, щоб закінчити конфлікт.

Також він виступив проти ухвалення України до НАТО.

"Я не думаю, що членство в НАТО відповідає нашим інтересам... Все, що це дало б, - це додало б нам більше зобов'язань. Але якщо ви додаєте більше зобов'язань, то які вигоди ми маємо натомість?" – цитує його Bloomberg.

Утім, серед республіканців є й представники іншої позиції. Американський сенатор Ліндсі Грем за підсумками візиту Володимира Зеленського до США назвав війну в Україні "хорошою інвестицією" для Америки.

"Український народ за 18 місяців повернув собі половину території і не загинув жоден американець. НАТО розширилося. Російська економіка розвалюється, армія знищена. Це була хороша інвестиція для американського народу", - заявив Грем "Голосу Америки".

За його словами, Україна - "це партнер, про якого я мріяв. Вони готові воювати. Їм просто потрібна наша економічна та військова підтримка".

"Ми знищуємо російську армію, не втрачаючи жодного солдата", - повторив сенатор.

Нагадаємо, у травні Грем, перебуваючи у Києві, заявляв, що військова допомога Україні - "це найкраще, на що ми витрачали гроші".

Але в будь-якому разі певний розкол в американських елітах з українського питання – після обману очікувань із контрнаступом – явно намітився. Це може стати "провісником майбутньої політичної бурі" у США, пише CNN.

"Президент України прибув до США в той момент, коли шлях до остаточної перемоги у війні проти Росії видається все більш далеким", - йдеться у статті.

Зростаючий скептицизм американського істеблішменту, і особливо республіканців, щодо політики Байдена щодо України, "підігрівається нездатністю довгоочікуваного контрнаступу України зламати хребет російському вторгненню".

При цьому "будь-які надії на довгострокову мирну угоду підриваються рішучістю України повернути втрачені території". А також позицією Росії.

"У Путіна є стимули для продовження війни: це має вирішальне значення для його престижу і бажання відтворити велику російську сферу впливу. Він також може почекати, щоб побачити, чи призведе зміна влади в Білому домі до того, що президент Трамп, який повернувся, буде прагнути покласти край війні за умов Росії", - йдеться у статті.

"Все це означає, що запевнення Байдена залишатися із Зеленським "стільки, скільки потрібно" можуть виявитися не такими залізними, як здавалося колись. Оскільки кінця найбільшої війни в Європі з часів Другої світової війни не видно, доля України, схоже, все більше збігається з політичною долею Байдена", - полягає у матеріалі.

Підпишіться на телеграм-канал Політика Страни, щоб отримувати ясну, зрозумілу та швидку аналітику щодо політичних подій в Україні.