Будинок у Святошинському районі Києва, де загинули 12 людей
Будинок у Святошинському районі Києва, де загинули 12 людей

Аналізуємо підсумки 1156-го дня війни в Україні.

Зустріч у Лондоні та її наслідки

Отже, вчора було фактично зірвано зустріч міністрів закордонних справ США, країн західної Європи та України. На ній Київ мав дати відповідь на "мирний план" Трампа, який передали в Парижі тиждень тому українській делегації.

Цей план включав, судячи з повідомлень західних ЗМІ, визнання Штатами (не Україною) російського статусу Криму, відмова Києву в приєднанні до НАТО, зняття санкцій з Росії (як мінімум - американських) та ряд інших положень, про які ми детальніше писали тут.

Зеленський ще напередодні зустрічі зробив низку заяв, які, по суті, відкидали план Трампа. Після чого Штати різко знизили статус зустрічі, відправивши на неї лише Келлога.

При цьому спецпредставник президента США не взяв участі у спільній зустрічі радників, де брали участь Україна, Франція, Німеччина та Британія. І лише потім окремо зустрівся із Єрмаком.

І Єрмак, і згодом Зеленський охарактеризували спілкування з Келлогом як "конструктивне". Проте вже після нього українського президента різко розкритикував Трамп. А потім заяву проти Зеленського зробив Білий дім.

І Трамп, і його речник Лівітт звинуватили президента України в маніпуляції з приводу Криму. Вони заявили, що США ніколи не закликали Київ визнати російський півострів. Також вони звинуватили Зеленського у тому, що він затягує війну.

"Президент не просить Україну визнати Крим. Ніхто цього від них не вимагав. Він просить, щоб сторони сіли за стіл переговорів, усвідомлюючи, що ця війна надто довго була жорстокою. Для укладання хорошої угоди обидві сторони повинні піти трохи незадоволеними. На жаль, президент Зеленський намагається вести ці мирні переговори через пресу, щоб не закрити. Команда президента по національній безпеці, вклали значний час, енергію і зусилля покласти край цій війні. до цьому. На жаль, президент Зеленський, схоже, рухається у неправильному напрямку", - сказала Лівітт.

Пізніше на тему знову висловився Трамп. Він заявив, що з Росією у США вже є угода, а з Зеленським домовитися складніше.

"У нас вже є угода з Росією. Тепер ми повинні домовитися з Зеленським. Я думав, що з Зеленським буде легше домовитися. Поки це складніше... Але я думаю, що ми маємо справу з обома сторонами. Я сподіваюся, що вони це зроблять, тому що я хочу врятувати ситуацію, і, як ви знаєте, ми витратили багато грошей, - ми витратили багато грошей, - ми витратили багато грошей.

Ця цитата підтверджує чутки, що раніше курсували, що американці представили Європі та Україні проект угоди, вже узгоджений з Путіним. Який, по суті, був відкинутий Києвом - а також, ймовірно, Лондоном, Парижем і Берліном.

Український президент сьогодні прокоментував критику США. Він заявив, що вчора в Лондоні Україна представила поправки до мирного плану Трампа, і зараз вони передані президенту США.

Подробиці цих правок він не уточнив, але сказав, що "все, що суперечить нашим цінностям чи нашій Конституції, не може бути в будь-яких угодах". Очевидно, це натяк на статус Криму, який Трамп хоче визнати російським, а також на відмову від НАТО, прагнення куди також закладено в Конституцію (хоча, повторимося, всі ці відмови та визнання особисто Україна, за планом Трампа, робити не зобов'язана).

Але, якщо простіше, Зеленський по суті офіційно підтвердив, що він відкинув план Трампа в тому вигляді, в якому його було передано українській делегації в Парижі. І Келлогу, певне, учора передали українсько-європейську версію документа.

Що, судячи з реакції Білого дому, Трамп сприйняв вкрай негативно. Можливо, через те, що звідти викреслили пункти, які Вашингтон уже погодив з Москвою.

І в США тепер по суті два шляхи – розпочинати переговори з Росією спочатку, на базі європейсько-українських пропозицій (проте це, одразу скажемо, буде вкрай проблематично – адже, схоже, все, що міг, Трамп уже у Путіна виторгував). Або, як раніше загрожували Рубіо і сам Трамп - США виходять із мирного процесу по Україні і залишають її під опікою Європи (тобто без підтримки Штатів).

Поки що ця загроза залишається невиконаною - хоча Трамп вже красномовно скасував візити Рубіо і Віткоффа до Європи. При тому, що Віткофф у п'ятницю зустрічатиметься з Путіним у Москві. Що там обговорюватимуть - питання відкрите. Але варіанти по суті два – або, як реагувати на нові пропозиції України та Європи. Або взагалі на них не реагувати, а будувати відносини двох країн "поверх" української проблематики.

Втім, не виключено, що Трамп, якщо Віткофф повністю узгодить його мирний план із Путіним, просто запропонує Україні з ним погодитись і піти на перемир'я, відкинувши убік усі запропоновані Києвом правки. Як на це відреагує Зеленський – докладніше розповімо трохи нижче.

Поки ж зазначимо, що у Трампа залишається ще один незавершений сюжет щодо України. Це ресурсна угода, яка, за меморандумом, підписаним США та Україною, має бути узгоджена до 26 квітня. Учора до Штатів приїхав прем'єр Шмигаль, який зустрівся з міністром фінансів Бессентом та підтвердив цей дедлайн.

Як уже писали західні ЗМІ, ця угода вписана у мирний план Трампа. І Україна, хоч і відкидає інші пункти цього плану, поки що дає зрозуміти, що підготовка до підписання ресурсної угоди йде за графіком. І це може бути, з погляду Києва, важелем впливу на Трампа, який може утримати його від крайніх заходів проти української влади, яка не хоче закінчувати війну на базі американсько-російського плану.

Якщо ця логіка і правильна, лише на короткий термін. Тому що при затягуванні війни (у чому Білий дім зараз звинувачує Зеленського) ресурсна угода працювати в жодному разі не почне – інвестори не вкладатимуться у родовища, які можуть розбомбити. Відтак Трамп так чи інакше підштовхуватиме Україну до світу.

Крім того, поки незрозуміло, чи зможе Зеленський проштовхнути ресурсну угоду через парламент, який має його ратифікувати. Якщо з цим виникнуть проблеми (причому, не виключено, що навіть за ініціативою самої Банкової, якій не вигідна ця угода), то Трамп має ще менше аргументів підтримувати Україну.

У чому сенс маневрів Зеленського?

Учора у багатьох українських політиків після критики з боку Трампа постало питання – навіщо Зеленський виніс у публічне поле розбіжності з американцями, відкинувши їхні умови через медіа? Було очевидно, що це обурить Білого дому.

Повернемося до вже порушеної теми Криму. Напередодні зриву лондонських переговорів було вкинуто фейк про те, що США нібито вимагають від України визнання анексії Криму (Трамп це вже спростував). Джерело вкидання визначити нескладно – це українська влада.

Судячи з публікацій у західних ЗМІ, саме з Києва і було злито в медіа "мирний план Трампа", оскільки майже всі статті супроводжувалися коментарями анонімних українських чиновників.

Спочатку пройшла інформація, що в рамках мирного плану справді є пункт про визнання анексії Криму. Але не Україною, а американцями. Однак статті останніх днів у західних медіа були виписані так, що допускали подвійне трактування – як і те, що російський статус Крим хочуть визнати США, так і те, що Трамп цього вимагає від Зеленського. А дехто й прямо стверджував, що Вашингтон хоче, щоб Київ визнав анексію.

Сигнал різко посилив сам Зеленський, заявивши, що Україна ніколи не визнає анексію Криму. Це прозвучало так, наче хтось вимагає, що Київ її визнав. І саме з такою інтерпретацією тема розійшлася як усередині України, так і у світі.

Що й викликало лють Трампа, який фактично прямо звинуватив Зеленського, що через фейковий вкидання про Крим зриває мирні переговори.

Менш зрозуміло – навіщо Зеленський це робить?

Американці вже фактично прямим текстом дають зрозуміти, що зрив переговорів призведе до припинення допомоги. І війна продовжиться, але вже за набагато гірших для України умов. А значить, і умови переговорів про припинення вогню в майбутньому будуть гіршими, ніж зараз. Про що прямим текстом сказав Трамп: "Зеленський може або зараз укласти мир, або за три роки втратить країну". Навіть якщо війна продовжиться, ніхто не може завадити Вашингтону вести і далі діалог з Москвою – скасувати санкції або навіть визнати анексію Криму.

Можливо, Банкова своїми маневрами намагається вплинути на США, щоб змінити умови мирного плану. Наприклад, відмовилися від визнання анексії Криму, або прибрали заборону вступу до НАТО або дали гарантії безпеки Україні та європейським миротворцям. Однак реалізація кожного з пунктів означатиме фактичний провал переговорів з Росією, з якою, напевно, частина умов була проговорена заздалегідь. І тому американці на це навряд чи підуть.

Можливо, однак, що Банкова намагається домогтися від Вашингтона зрушень на інші теми, які в публічний простір поки не потрапили. Наприклад, щодо гарантій збереження Зеленського при владі після завершення війни. Або за гарантіями відсутності кримінального переслідування нинішніх керівників України за корупцію та інші порушення. Хоча об'єктивно важелів впливу у Києва на Вашингтон небагато. А точніше, є лише один важіль – відкликати згоду на припинення вогню. І, можливо, Зеленського до такого варіанта підштовхують супротивники Трампу на Заході. Однак це матиме катастрофічні наслідки для самої української влади (припинення американської допомоги, яку Європа не зможе замінити, погіршення ситуації на фронті, підрив довіри до будь-яких майбутніх заяв та обіцянок Зеленського).

Подальший перебіг подій визначать два ключові пункти. Перший - зустріч Уїткоффа та Путіна в Москві та реакція Кремля на мирний план Трампа. Якщо там буде відмова, то війна продовжиться, хоча при цьому немає впевненості в тому, що продовжиться і американська допомога Україні та Трамп не скаже щось на кшталт "обидві сторони не виявили доброї волі до миру, а тому ми виходимо із процесу". Щоправда, у такому разі навряд чи можна буде говорити про зняття санкцій з РФ або ж про визнання анексії Криму.

Якщо США та Кремль узгодять мирний план, то друге ключове питання – чи піде Україна на припинення вогню, чи відкличе свою згоду на нього в рамках тиску на Вашингтон. Як писалося вище, наслідки відмови будуть для Києва вкрай тяжкими. Чи ризикне на це піти Зеленський – побачимо найближчим часом.

Ракетний удар по Україні

Сьогодні вночі Росія вперше за довгий час завдала масштабного ракетного удару по Україні.

Під ударами опинились Київ, Харків, Житомирська, Дніпропетровська, Хмельницька області.

Найбільше постраждав Київ, де, судячи з відео, було не лише падіння уламків, а й кілька прямих прильотів із великими вибухами.

Більше за інших постраждав житловий район у Святошино, де загинули 12 людей і близько 70 отримали поранення та травми. Там приліт був поряд із багатоповерхівкою та іншими житловими будинками. Також постраждали інші райони – зокрема, Шевченківський, де пошкоджено станцію метро "Лук'янівська" (тут уже неодноразово були прильоти по підприємствах групи "Артем").

У Харків було 14 ударів дронами та десять ракетами. Пошкоджено підприємства, багатоповерхівки, поліклініку, школу, готельний комплекс.

Були прильоти об'єктами "Укрзалізниці" у Харківській та Житомирській областях, поранено машиністів поїздів.

Міноборони РФ стверджує, що вночі било по "підприємствах авіаційної, ракетно-космічної промисловості України, виробництва ракетного палива та порохів". Україна цього не підтверджувала.

Після обстрілу українська влада заявила, що у них не вистачає коштів ППО. Зеленський, який після цієї атаки скоротив свій візит до ПАР, наказав звернутися за допомогою до партнерів. А глава МВС Клименко пояснив збитки тим, що Україні не вистачає ППО, щоб збивати таку кількість ракет та дронів.

ЗСУ заявляють, що збили цієї ночі 48 ракет із 70, а також більшу частину зі 148 безпілотників.

Трамп сьогодні розкритикував цей удар. "Я незадоволений ударами Росії по Києву. Це було зовсім не потрібно і вкрай не вчасно. Володимире, зупинись! Щотижня гине по 5000 солдатів. Давайте нарешті укладемо мирну угоду!" – написав президент США.

При цьому багато хто трактує цей удар як спробу Росії показати, що вона готова продовжувати війну, якщо Україна відкладатиме мир. У цьому контексті впадає в око, що удар був одразу після провалу лондонських переговорів, де Україна відкинула пропозицію США після закінчення війни.

Чи чекає на Україну дефолт у травні?

Сьогодні західні ЗМІ почали писати про можливість дефолту в Україні.

Як пише Financial Times, Київ не зміг домовитися з інвесторами про реструктуризацію $2,6 млрд боргу і може у травні оголосити дефолт.

Наступного місяця Україна має виплатити 600 млн дол. з цінних паперів, прив'язаних до ВВП.

"Києву належить вирішити, чи оголошувати дефолт із виплати майже $600 млн, яка має бути зроблена наприкінці травня і пов'язана з економічними результатами 2023 року, якщо домовитися про реструктуризацію не вдасться вчасно", - пише FT.

Раніше МВФ заявляв, що, "якщо не врегулювати" ситуацію з цими варантами, вони "являють серйозний ризик" для стійкості поточної програми допомоги у розмірі $15,5 млрд та торішньої реструктуризації українського боргу на суму понад $20 млрд.

Після цієї публікації Мінфін України підтвердив, що не зміг домовитися з інвесторами з травневої виплати у розмелі 600 мільйонів доларів.

Київ вважає, що варранти, прив'язані до зростання ВВП, "були створені для економічної реальності, якої вже не існує", оскільки "помірне зростання ВВП України у 2023 році не свідчить про економічне процвітання — це лише тендітне відновлення після майже 30% падіння, спричиненого повномасштабною війною Росії проти України".

"Ці інструменти не повинні перешкодити нашому відновленню. Наша мета – знайти справедливе та комплексне вирішення цього питання", - йдеться у повідомленні.

Мінфін запропонував власникам близько 30% ВВП варантів обміняти їх на додатковий випуск єврооблігацій, випущених у рамках реструктуризації у 2024 році, або змінити умови випуску ВВП-варрантів, скасувавши виплати за 2025–2028 роки та продовжити можливість їх викупу/скасування до травня 2029 року.

Власники варантів у відповідь запропонували Україні заплатити 75% платежу та випустити нові облігації, від чого Україна відмовилася та має намір продовжувати переговори.

Підпишіться на телеграм-канал Політика Страни, щоб отримувати ясну, зрозумілу та швидку аналітику щодо політичних подій в Україні.