Судно Resilient Africa пройшло із 3 тисячами тонн пшениці. Фото facebook.com/oleksandr.kubrakov
Судно Resilient Africa пройшло із 3 тисячами тонн пшениці. Фото facebook.com/oleksandr.kubrakov

Зерновий коридор, який був фактично закритий із липня (після того, як Росія вийшла із зернової угоди), активно тестують на "розблокування". Нещодавно маршрутом до порту "Чорноморськ" і назад до Туреччини пройшов балкер Aroyat під прапором Папау, завантаживши 17,6 тисяч тонн українського зерна для доставки до Єгипту.

Це вже не перше "тестове" судно. Проходити тимчасовим коридором торгові кораблі почали з середини серпня, але трафік був, м'яко кажучи, не дуже активним.

На даний момент на завантаження українським зерном очікує ще три судна. Про це написав у Фейсбуці віце-прем'єр Олександр Кубраков.

"Балкери Azara, Ying Hao, Eneida підтвердили готовність скористатися тимчасовим коридором для цивільних суден і рухаються у напрямку портів Південний та Чорноморськ", - сказав Кубраков.

Цю інформацію нам підтвердив також високопосадовець одного з міністерств, який курирує зернову логістику.

На думку аналітика компанії "Європатруль" (дослідження транспортних ринків) В'ячеслава Коновалова, таке пожвавлення на морі є добрим знаком для України.

"Це означає, що зерновий коридор працюватиме і без Росії, а морська торгівля поступово розблокується", - вважає Коновалов.

Втім, голова Економічного дискусійного клубу Олег Пензін каже, що робота морського маршруту - під великим питанням через удари по портовій інфраструктурі. "Який толк у заході кораблів, якщо вантажити немає можливості", - зазначив він.

"Коридор, якщо і працюватиме, то на невеликих обсягах. Скажімо, замість 3 млн тонн зерна на місяць зможе пропускати від сили мільйон. Це краще, ніж нічого, але навряд чи дозволить вирішити експортну проблему", - додав економіст Олексій Кущ.

Розбиралися, що означає відновлення руху торгових суден морем і чи розблокується зерновий коридор.

Тестують море

Про те, що у разі виходу Росії із зернової угоди судноплавство до портів Чорного моря може бути продовжено, причому у великих масштабах і без обмежень за номенклатурою товарів, ми писали ще у травні. І тоді це називали одним із факторів, який перешкоджав виходу РФ із домовленостей щодо зерна, які давали Москві можливість контролювати судноплавство і через затягування перевірок фактично його блокувати.

Але за підсумком Москва все ж таки вийшла з угоди, пославшись на невиконання своїх умов щодо розблокування російського експорту добрив і продовольства, і Україна відразу розпочала реалізацію того самого сценарію, про який ми писали - запуск судноплавства без згоди та участі РФ.

Щоправда, сталося це не відразу, а майже через два місяці після виходу росіян із зернової угоди - вересні в порти України пішли перші судна, завантажувалися там зерном і з портів виходили назад, благополучно доїжджаючи до чорноморських проток в Туреччині.

Маршрут по-максимуму проходить водами Болгарії Румунії та Туреччини, які контролюються НАТО. Це так званий "гуманітарний коридор", яким уже пройшло кілька балкерів (зокрема, Resilient Africa з 3 тисячами тонн пшениці, PUMA з 16 тисячами тонн металу і 14 тисячами тонн ріпаку та ін).

Але йдеться передусім про суди, які до цього "застрягли" в Одесі (більшість – від початку війни). Тобто особливої альтернативи для них не було - чи "прориватися", чи й надалі стояти в українських водах незрозуміло скільки часу.

Але, як повідомив віце-прем'єр-міністр Олександр Кубраков, є й "новачки". Під завантаження в українські порти три балкери — Azara, Ying Hao, Eneida. Вони візьмуть на борт понад 127 тисяч тонн аграрної продукції та залізняку і рушать у бік Іспанії, Єгипту та Китаю.

І саме цей факт дозволяє деяким експертам заявляти про розблокування "не тільки "зернового коридору", а й взагалі судноплавства до чорноморських портів України. За яким перевозити зможуть не лише зерно, а й, як бачимо, руду, метал, а потім - і будь-які інші товари.

"Якщо йдуть судна під завантаження, значить, морський шлях працює. І, якщо все проходитиме без ексцесів, з кожним днем кількість охочих "протестувати" коридор тільки збільшуватиметься", - вважає В'ячеслав Коновалов.

Втім, як розповів нам представник одного з міністерств, який займається транспортними питаннями, поки не все так райдужно.

"Великий британський страховик Lloyd заявив, що не страхуватиме кораблі, що йдуть нашим "коридором", оскільки зберігаються великі ризики. Є гарантії України для судновласників, але під них попливуть далеко не всі. Тому поки рух, якщо і буде, то дуже обмежене", - каже наше джерело в одному з міністерств.

Експерти, з якими поспілкувалася "Країна", зазначають, що в найближчому майбутньому заходити в українські порти будуть хіба що невеликі балкери, на які можна завантажити кілька тисяч тонн вантажів.

"Великі Panamax на 50 тисяч тонн заходитимуть не. Вони коштують по кілька мільйонів доларів і ними ніхто ризикувати не буде. А пару балкерів на тиждень (саме такий графік планується зараз) дозволять вивести близько 30-40 тисяч тонн вантажів на місяць. Це не про що", - говорить економіст Олексій Кущ.

"Найближчим часом буде рух у такому форматі - забіг-швидко завантажився - втік. Усі тримають ризики атак з боку Росії в умі", - додав Олег Пензін.

Тим більше, що атаки на портову інфраструктуру України відбуваються практично щодня.

Варіанти по зерновому коридору

Чи працюватиме далі морський коридор, і, якщо так, то в якому форматі?

На думку Олексія Куща, можливі три варіанти.

Перший – робота зернового коридору під захистом Туреччини. Про цей варіант говорили спочатку, ще на етапі виходу Росії із зернової угоди. Очікувалося, що турецькі ВМС конвоюватимуть торгові судна.

Але за фактом цього не сталося. Турецька влада вже неодноразово робила заяви, що "зерновий коридор" без участі Росії працювати не зможе.

"Швидше за все, включився геополітичний фактор, і Ердоган після переговорів з Путіним "передумав" конвоювати українське зерно. Не виключено, що було досягнуто певних домовленостей, у тому числі щодо Карабаху", - каже Кущ.

Другий варіант - коридор працюватиме за мовчазної згоди Росії. Тобто РФ не даватиме "добро" на рух суден, але й сильно чинитиме опір цьому, а тим більше бомбити торгові кораблі не стане.

"Для Росії завдавати ударів по торговим судам - вкрай ризикована витівка. Це загрожує статусом пірата, терориста або, як мінімум, судовими розглядами", - каже Пензін.

Але при цьому ризики ексцесів у Чорному морі все одно зберігатимуться, що врахують у своїх тарифах страховики і не дозволить особливо обережним судновласникам відправляти кораблі цим маршрутом. Тобто судноплавство буде, але, як писалося вище, у досить обмежених масштабах.

Третій варіант - так званий "силовий".

Власне, він зараз і втілюється у життя.

"Це формат "хто кого передавить у Чорному морі". Україна атакуватиме Крим і видавлюватиме російський флот із західної частини Чорного моря. Росія у відповідь - знищувати портову інфраструктуру. Для РФ атаки по українських портах набагато безпечніші, ніж удари по іноземних торгових судах. І при цьому такі ж дієві. Якщо портова інфраструктура буде знищена, то рух морським коридором вже не має великого сенсу", - говорить Кущ.

З ним погоджується і Олег Пензін.

"Ворог методично б'є по портах, розбиває інфраструктуру. Зерно під завантаження суден зберігається на портових елеваторах. Якщо їх розбити, то можна вантажити хіба що з коліс. Але у вагоні всього 65 тонн зерна, а навіть на невеликий балкер міститься кілька тисяч тонн. Це які склади потрібно підганяти Плюс для навантаження необхідно спеціальне обладнання, по якому ворог теж потрапляє, тобто без портової інфраструктури поставити відвантаження зерна або будь-якого іншого товару на потік буде вкрай складно або взагалі неможливо. порту вже не має особливого значення", - каже Пензін.

Що буде з експортом

За словами джерела з одного з міністерств, вантажити зерно "з коліс" можна, але тільки в невеликих обсягах. Тобто це швидше номінальне, ніж реальне збереження експорту через морські порти.

"Приміром, замість 3 млн тонн на місяць відвантажуватимуть у кращому разі мільйон. Це краще, ніж нічого, але все одно дуже мало. Особливо з урахуванням експортних проблем на інших напрямках, зокрема сухопутному. Незрозуміло, як вирішиться зернова криза, з яким Україна зіткнулася у Східній Європі, попередньо деякі країни погодилися на пропозицію України щодо ліцензування експорту (це дозволить контролювати обсяги зерна, які заходитимуть до кожної з європейських країн – Ред), а Польща оголосила про створення спеціальних експортних коридорів для наших трейдерів. логістичні можливості тієї ж Польщі є недостатніми, щоб пропускати велику кількість нашого зерна без "пробок", - додав Кущ.

"На сьогодні ситуація з експортом дуже складна. У країні зависли величезні партії зерна. Зараз більш-менш повноцінно працює хіба що Дунайський шлях. Та й то в портах Дунаю зібралися дуже великі черги барж під завантаження. І цими портами теж б'ють росіяни", — відзначило наше джерело у міністерстві.

Втім, теоретично є можливість відновлення зернової угоди.

У Держдепі США заявили, що РФ може переглянути свій вихід із угоди. У тому числі й тому, що кораблі і так йдуть в українські порти і тому Росії може бути вигідно повернутися в угоду, щоб хоч якось контролювати цей потік.

Як пише Reuters з посиланням на главу управління координації санкцій Держдепу Джеймса О Брайана, "протягом наступних кількох тижнів зміняться фактори, які змусили Росію думати, що вона виграє від виходу (із зернової угоди – Ред). Серед цих чинників, нібито, і відновлення руху суден по гуманітарному коридору, плюс - підвищення страхових ставок, від якого страждає і Росія.

Крім того, працює над відновленням угоди та ООН, генсек якої вже розіслав країнам Заходу пропозиції щодо зняття санкцій з експорту російського зерна та добрив. Однак поки що ЄС і США не підтвердили, що готові ці обмеження зняти.

Тому поки що ситуація залишається в колишньому форматі - Україна намагається організувати судноплавство у свої порти, а також "відігнати" подалі чорноморський флот РФ. А Росія намагається створити такий ступінь загрози на морі та в портах, щоб судноплавство стало неможливим.

Читайте Страну в Google News - натисніть Підписатися